Слово і Час. 2019 • №8, У російській версії “Чорної ради” П. Куліш твердив, що наведені в романі епітафії з надгробків Успенського собору Києво-Печерської лаври він узяв із книжки Атанасія Кальнофойського “Тератургіма” (1638) і сам їх переклав. Однак порівняння текстів показує, що переклади взяті з праць Михайла Максимовича та Євгенія Болховітінова. Так само Куліш не посилається на працю Максимовича, використану в київських епізодах роману. Цей факт треба розглядати в контексті системи покликань, яку письменник вибудовує в “Чорній раді”: між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0