Мета дослідження полягає у розкритті особливостей заснування й, функціонування часописів видавничого концерну «Українська Преса» та, їхнього позиціонування у західноукраїнському інформаційному просторі, міжвоєнного періоду. Акцентуємо саме на пресовидавничій діяльності цієї, потужної структури, адже, як відомо, в репертуарі «Української Преси», зафіксовано значну частину книжкової продукції, яка виходила в різних, видавничих серіях під егідою редакції того чи іншого тикторівського, часопису, що вимагає окремого наукового вивчення., Реалізація визначеної мети дослідження передбачає розв’язання таких, завдань:, – проаналізувати стан вивчення проблеми в українській історіографії,, виявити нову історичну інформацію, сформувати потрібну для висвітлення, титульної теми наповненість джерельної бази;, – окреслити суспільно-політичні та професійні передумови виникнення, концерну «Українська Преса», підтвердити магістральну роль І. Тиктора в, організації та успішному провадженні пресовидавничої діяльності цього, об’єднання;, 5, – розкрити особливості заснування й функціонування періодичних видань, концерну, вияснити їх типологічні ознаки, визначити тематико-, інтерпретаційну концептуалітику;, – з’ясувати й оцінити специфіку сприйняття преси концерну, сучасниками, схарактеризувати роль часописів у розвитку західноукраїнської, журналістики загалом;, – проаналізувати функціональні особливості основного пресодруку, концерну – газети «Новий Час», розкрити базове коло її журналістів та авторів,, охарактеризувати її архітектоніку, визначити тематико-інтерпретаційні, прерогативи у формуванні національної ідентичності, з’ясувати особливості, інтерактиву «газета–читач»;, – встановити дійсну кількість «дочірніх» пресодруків «Нового Часу»,, розглянути їхні типологічні особливості, обґрунтувати потребу й доцільність їх, видавання.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0