Освітньо-просвітницька діяльність Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1873–1939 рр.)

Ковалишин О. І. “Освітньо-просвітницька діяльність Наукового, товариства імені Шевченка у Львові (1873–1939 рр.)”. – Кваліфікаційна, наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук, за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. –, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,, Дрогобич, 2020., Актуальність теми. Будівництво нової української школи, виховання, національно свідомого і духовно багатого підростаючого покоління неможливі, без ґрунтовного й об’єктивного вивчення педагогічного минулого нашого, народу, історичних коренів педагогічних явищ, процесів та ідей. Врахування, набутої у процесі історичного розвитку сукупності знань, умінь, традицій дасть, змогу творити українську освітню систему сьогочасної Української держави на, засадах наступності, наближення до світових та європейських освітніх, стандартів. Основні засади, принципи розвитку сучасної освіти України,, визначені у положеннях Закону України “Про освіту” (ст. 6), “Національної, доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.”, “Національної стратегії розвитку, освіти в Україні на період до 2021 року”, передбачають нерозривний зв’язок зі, світовою та національною історією, культурними і національними традиціями, українського народу., Важливим джерелом збагачення теорії і практики національної системи, освіти, визначення перспективних шляхів її розвитку на сучасному етапі, виступають дослідження історії шкільництва, прогресивної педагогічної думки в, різних регіонах України. У цьому зв’язку особливе зацікавлення викликає хід, освітньо-шкільного життя Галичини, зокрема другої половини ХІХ – першої, третини ХХ ст., коли у краї, який перебував у складі Австро-Угорської імперії, а, згодом – Польської республіки, відбувалися активні процеси національно-, 3, культурного відродження українського народу, одним із найяскравіших проявів, якого стала посилена увага до проблем розвитку української школи й освіти., З огляду на це важливого значення набувають дослідження діяльності, українських громадських культурно-освітніх та наукових товариств й, організацій, які упродовж історичного часу виступали речниками змагань, українців за національну школу і освіту, сприяли формуванню їхньої, національної ідентичності, національної свідомості. Серед значної кількості, таких націєтвірних інституцій заслуговує на особливу увагу і детальний, науковий аналіз діяльності Наукового товариства імені Шевченка, яке діяло у, Львові у період 1873–1939 рр. Як українська освітньо-наукова інституція, НТШ, спричинилося до значної активізації наукового життя в Галичині й Україні, загалом, приклалося до реалізації багатьох освітніх ініціатив у ділянці, початкової, середньої, професійної та вищої освіти, різносторонньої підтримки, учнівської і студентської молоді, поширення просвітницьких ідей у середовищі, народних мас тощо., До вивчення різноманітних напрямів роботи Наукового товариства імені, Шевченка у Львові на різних етапах його розвитку зверталися низка науковців, та дослідників. Однак найбільший внесок належить вченим, культурно-освітнім, діячам, які мали безпосередній стосунок до діяльності НТШ у досліджуваний, період (О. Барвінський, В. Гнатюк, М. Грушевський, Д. Дорошенко,, К. Студинський та ін.); науковці т. зв. еміграційного періоду НТШ (Л. Винар,, Ю. Герич, В. Дорошенко, Б. Кравців, Б. Купницький, В. Лев, Л. Ковалів,, О. Оглоблин, Я. Падоха, О. Пріцак, М. Стахів, В. Стецюк та ін); учені, праці, яких побачили світ після відновлення 1991 року діяльності НТШ в Україні, (М. Андрейчин, О. Вадзюк, О. Гомотюк, Я. Грицак, І. Демуз, Р. Кучер, О. Лада,, М. Левківський, Н. Лихач, Н. Мерфі, В. Онопрієнко, О. Романів, В. Савенко,, Т. Савенко та ін.)., Висвітленню окремих аспектів освітньо-просвітницької діяльності НТШ, через призму вивчення життєтворчості його визначних діячів присвятили, 4, наукові студії Н.Андрусяк, Л.Винар, С. Герасименко, Я. Дашкевич, М. Дядюк,, Н. Гірна, І. Головацький, О. Гриб, С. Джафарова, У. Єдлінська, А. Кліш,, О. Ковальчук, Б. Крупницький, А. Левдер, Н. Людкевич, А. Міщук, О. Романів,, Р. Труба, Р. Федорищак, Н. Халак, А. Щурат-Глуха та ін., Науковий інтерес до проблематики освіти й просвіти в діяльності, Наукового товариства імені Шевченка в контексті аналізу питання становлення і, розгортання у Галичині громадсько-педагогічного руху прослідковується у, наукових працях Ю. Бескиди, Г. Білавич, В. Бурдуланюка, В. Виздрика., А. Вихруща, А. Восковської, С. Гелея, Д. Герцюка, І. Гуменної, Т. Завгородньої,, В. Кислого, А. Кліша, О. Коник, О. Коновця, Р. Конти, А. Кріля, С. Лаби,, П. Лазечка, Т. Кульчицької, Н. Кунанець, І. Курляк, В. Мартинця, В. Мудрого,, З. Нагачевської, В. Стинської, І. Стражнікової, Б. Ступарика, О. Сухого,, П. Хобзея, М. Чепіль, Л. Шологон, Г. Яніва та ін. Проте, як засвідчив, проведений аналіз, цілісного та системного наукового осмислення освітньо-, просвітницької діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові до, теперішнього часу не було здійснено., Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення у сучасній історико-, педагогічній науці зумовили вибір теми дослідження: “Освітньо-, просвітницька діяльність Наукового товариства імені Шевченка у Львові, (1873–1939 рр.)”., Мета дослідження полягає у комплексному вивченні, характеристиці та, оцінці освітньо-просвітницької складової діяльності Наукового товариства імені, Шевченка у Львові (1873–1939 рр.)., Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження:, 1) окреслити історіографію проблеми і джерельну базу дослідження;, 2) означити роль та місце НТШ у національно-культурному відродженні, українців Галичини у 70-х рр. ХІХ – першій третині ХХ ст., здійснити, періодизацію його освітньо-просвітницької діяльності;, 5, 3) з’ясувати внесок НТШ у розвиток української освітньої справи в, Галичині;, 4) розкрити напрями та зміст просвітницької роботи НТШ., Об’єкт дослідження – діяльність Наукового товариства імені Шевченка, у Львові у період 1873–1939 рр., Предмет дослідження – напрями здійснення освітньо-просвітницької, діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові в означений період., Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому,, що: уперше комплексно розкрито освітньо-просвітницькі засади діяльності, Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1873–1939 рр.), що дало змогу, окреслити його роль та місце у національно-культурному відродженні українців, Галичини 70-х рр. ХІХ – першої третини ХХ ст.; проаналізовано освітні, ініціативи Наукового товариства ім. Шевченка у галузі українського дошкілля,, початкового, середнього та професійного шкільництва, розвитку, університетської справи в Галичині; виокремлено ідеї, форми, напрями, зміст, та особливості просвітницької роботи НТШ, що уможливило означити, фактори, які вплинули на його формування не тільки як наукового центру, але й, як потужного освітньо-просвітницького осередку Галичини; досліджено і, уточнено педагогічну та освітньо-просвітницьку діяльність окремих членів, НТШ; здійснено періодизацію розвитку НТШ та простежено зміни у змісті його, статутів як прояви формування освітньо-просвітницьких засад діяльності;, проаналізовано історіографію та джерельну базу дослідження у сфері розвитку, освітньо-просвітницької діяльності НТШ., Подальшого розвитку набули ідеї щодо висвітлення історико-, педагогічних аспектів освітньо-просвітницької діяльності функціонування, НТШ, що мали вагомий вплив на активізацію процесів українського, національного відродження в Галичині другої половини ХІХ – першої третини, ХХ ст., 6, До наукового обігу введено 79 маловідомих архівних джерел, серед яких, неопубліковані листи, звернення, звіти тощо стосовно співпраці НТШ із, початковими, середніми, фаховими закладами освіти, громадськими та, студентськими організаціями, що дало змогу розширити сферу дослідження про, освітньо-просвітницьку діяльність товариства., Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю, використання результатів дослідження викладачами закладів вищої освіти під, час: розробки навчальних курсів з педагогіки, історії педагогіки в Україні;, підготовки науково-методичних, навчальних посібників, методичних, рекомендацій, наукових праць, довідкових видань з історії освіти; виконання, курсових, дипломних робіт здобувачами закладів вищої освіти для дослідження, аспектів освітньо-просвітницької діяльності громадських культурно-освітніх, товаристві організацій в історичній ретроспективі; підвищення кваліфікації, учителів в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти та в процесі, самоосвіти. Результати, отримані в ході дисертаційного дослідження,, використовуються при викладанні таких навчальних дисциплін: “Загальні, основи педагогіки та історії її розвитку”, “Історія педагогіки”, “Історія, початкової освіти”, “Історія української школи і педагогіки”, “Педагогіка” та ін., Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох, розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, (370 найменувань, з них 79 – архівних першоджерел) та додатків (10 на 61, сторінці). Загальний обсяг дисертації становить 281 сторінку друкованого, тексту, основний зміст викладено на 182 сторінках. Роботу ілюстровано 1, таблицями і 2 рисунків на 3 сторінках., У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; вказано, на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об’єкт,, предмет, мету та завдання, методи дослідження; подано хронологічні межі, дослідження, представлено джерельну базу; розкрито наукову новизну та, практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію і, 7, впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача;, відображено структуру та обсяг дисертаційної роботи., У першому розділі “Діяльність Наукового товариства імені, Шевченка у Львові як історико-педагогічна проблема” представлено, результати вивчення проблеми в українській історіографії та визначено рівень її, наукового осмислення, виконано аналіз джерельної бази дослідження та, здійснено періодизацію освітньо-просвітницької діяльності Наукового, товариства ім. Шевченка у Львові від 1873 до 1939 року., У другому розділі “Організаційно-педагогічні засади освітньої, діяльності Наукового товариства імені Шевченка” розкрито організаційно-, педагогічні засади діяльності Наукового товариства імені Шевченка для, підтримки дошкільної, початкової, середньої, професійної та вищої школи., У третьому розділі “Просвітницькі ініціативи в діяльності Наукового, товариства ім. Шевченка у Львові проаналізовано освітньо-просвітницькі, ініціативи у діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові:, благодійно-меценатську діяльність; андрагогічний вектор діяльності товариства., Визначено подальші напрямки подальших педагогічних досліджень., Ключові слова: Львів, Наукове товариство імені Шевченка, освітньо-, просвітницька діяльність, шкільництво, андрагогічний вектор, благодійно-, меценатська діяльність.