Мета дослідження. Виходячи з науково-теоретичного та практичного, значення теми, а також враховуючи її невивченість, поставлено мету створити, об’єктивну цілісну картину інтеграції дрібного власника в капіталістичну і, радянську системи, виділяючи й аналізуючи при цьому найважливіші форми та, етапи розвитку цього процесу, які полягають у першу чергу в з’ясуванні, „перехідного періоду” до цих систем. Для досягнення мети дослідження було, поставлені такі завдання:, Визначити місце дрібного виробника у реформуванні країни Столипіним,, яке він намагався створити (за законом 1906 р.) і використати в напрямку, нагромадження ним капіталу як природну перешкоду висхідній хвилі, революційного руху. (Але випущена на свободу хижацька природа первісного, нагромадження знесла все на своєму шляху. Дрібні підприємці збагатилися всіма, правдами, а більше неправдами за рахунок природних ресурсів усієї країни у, відсутності державно-монополістичного управління нею)., Визначити місце дрібного виробника в теоретичній концепції більшовиків,, які базувалися на розробці цієї проблеми у Маркса про те, що розвиток, індивідуальної власності без державно-монополістичного управління несе, небезпеку суспільству й зміну влади (як це зробили Наполеон, Кавеньяк, Гітлер, на ґрунті дрібних виробників породжені та виховані)., Виявити й окреслити феномен тіньових соціально-економічних відносин, всього „перехідного періоду” – підприємницьку стихію дрібного капіталу2,, визначити ступінь її боротьби з формою управління, котра не підкорилася, столипінському державному підпорядкуванню як самостійна вотчина в, дрібнотоварних відносинах, а була піддана жовтневому революційному, керуванню у „добровільних” формах за Леніна в 1920 р. тау силових за Сталіна в, 1930-х рр. (засобом „поголовного кооперування” населення й втягнення його до, радянсько-індустріального суспільства)., З’ясувати ступінь впливу підприємницької дрібної стихії на систему, державних заходів щодо модернізації країни., Виявити, які були задіяні способи в подоланні некерованої підприємницької, стихії, щоб здійснити „перехідний період” до індустріальних відносин як у, капіталістичній, так і в радянській системі через аналіз архівних й періодичних, матеріалів. Останні дали змогу виявити єдиний перехідний процес до, індустріальних відносин, який відбувся в імперії й у СРСР від феодально-, капіталістичних до радянсько-соціалістичних., При визначенні єдиного „перехідного періоду” до індустріальних відносин, було поставлено мету дослідити суспільно-політичні та соціально-економічні, умови та передумови, котрі необхідні для підпорядкування дрібних власників, державно-монополістичній системі управління як у дореволюційному, так і в, ленінсько- сталінському станах., Виявити особливий вплив запущеної Столипіним економічної самостійності, дрібного виробника для капіталістичного розвитку та на інтеграцію його у, радянську систему для індустріалізації країни., З’ясувати, чим відрізняються основні напрями – „добровільні” й силові – в, „поголовному кооперуванні” та інтеграції дрібного власника у радянську систему, для його одержавлення., Охарактеризувати недосліджену стару кооперацію, яка відіграла особливу, визначальну роль на шляху інтеграції населення до радянської системи, особливо, в Україні, де вона своїм тривалим існуванням дуже довго становила форму капіталістичних відносин., Розглянути нову економічну політику („неп”), яка виникла після заміни, більшовиками „воєнного способу досягнення комунізму”(до якого вони, повернулися у 1930-ті рр.)., Виявити, чому більшовики змінили в період після громадянської війни (в, 1920 р.) до населення тактику у ставленні терору на соціально-економічну, перебудову природи дрібного приватного господаря з виділенням у ній (, реорганізаційними шляхами „поголовного кооперування” на „добровільних”, началах) складової – додаткового підприємницького нагромадження., Підкреслити, що Ленін відмовився від перебудови країни в комуністичному, напрямі шляхом розкладки й призупинив цілеспрямований розвиток „поголовної, кооперації”, з допомогою якої більшовики хотіли одразу стерти межу між, приватногосподарськими кооперативами та комунами., Виділити важливий висновок Леніна в 1923 р., як теоретика, що побудову, соціалізму у країні треба здійснювати „через неп” і „на епоху”. Для цього він, пропонував для проведення індустріалізації країни форму державно-, капіталістичних відносин надати можливість дрібному капіталу в пільговий, період непу брати участь (за умови цивілізованих форм оподаткування) у, побудові приватногосподарського суспільства з державно-монополістичним, управлінням радянської влади., Довести, що Леніним за умови передбаченої незгоди дрібного капіталу, цивілізованим способом співробітничати з радянською владою на засадах, повноцінного оподаткування було запропоновано розвиток в „окремо взятій, країні” за формою „радянський соціалізм” – попередній етап до соціалістичної, розбудови держави., Періодом розвитку „радянський соціалізм” Ленін охоплював створення, політичного устрою, в який він вмістив необхідну термінову індустріалізацію, країни, що потрібно зробити „за одне–два десятиріччя” у перебудовний етап. У зі, ставленні цих двох напрямів – радянського соціалізму та комунізму – й, складалася нова політика радянської влади, яку Ленін напрацював і, викристалізував в останні роки свого життя., Охарактеризувати різні підходи більшовиків у побудові радянського, соціалізму, як наприклад: період пролетаризації дрібних виробників, за, допомогою зрівняльного оподаткування в 1921–1923 рр. У той час відбулася, спроба партії за цивілізованими формами пролетаризувати останніх із допомогою, оподаткування їх приватногосподарської системи, в котрій крилася умова, підпорядкування представників дрібного капіталу. За такою соціально-, економічною політикою вони мали виконувати податкові тягарі влади та, віддавати залежно від ступеня багатства свої нагромадження в державну казну, для реконструкції економіки і для подальшої індустріалізації країни. (Таку форму, прогресивного оподаткування, яку визначив Ленін у 1920-х рр., взяли на, озброєння у країнах соціалізму в 1970–1990-х рр., у Нідерландах, Канаді, Норвегії, , Швеції, Данії).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0