Стаття «Щодо епонімного датування монет Ольвії V–I ст. до Р.Х.»

Український нумізматичний щорічник: часопис. – Кропивницький – Київ – Переяслав. – 2022. – Вип. 6., Мета статті – спроба ідентифікації осібних літер, скорочень та монограм на монетах класичної та елліністичної Ольвії як позначення епонімної дати. Дана стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії., Методика дослідження – типові наукові методи, в тому числі системного аналізу, в поєднанні із власними науковими розвідками автора в галузі відновлення ольвійського епонімного літочислення та, відповідно, побудові основ просопографії елітних родин. Також використовувався раніше запропонований нами інструмент хронологічного моделювання у монетній справі – родове успадкування монетних скорочень та монограм., На системному ґрунті, із застосуванням нового хронологічного інструментарію вперше досліджено літери та монограми монет класичної та елліністичної Ольвії, які, за В.О.Анохіним, позначають епонімну дату, зокрема серій ΟΙ ΕΠΣΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ. Сформовані висновки про застосування в монетній справі Ольвії V–I ст. до Р.Х. епонімного датування. Отримано низку побічних результатів, зокрема з‘ясовано період перебування «борисфенів» в обігу після припинення їхньої емісії та особливості видання декрету IPE I2 76 колегії Семи про тарифи на жертвоприносини. Запропоновано уточнений, буквально до декількох років, початок емісії серії ΒΣΕ та подолана альтернатива в інтерпретації цієї абревіатури тощо., Висновки:, 1. Протягом класичного елліністичного періоду (V–I ст. до Р.Х.) у монетній справі Ольвії, згідно із сучасним рівнем знань, зафіксовано лише два випадки датування монет за епонімною датою. Перший – згадка про рік, імовірно, айсимнета мольпів Павс(анія?) у першій половині V ст. до Р.Х. – ΕΠΙ ΠΑΤΣΑ. Другий – рік Аполлона (105 р. до Р.Х.) у вигляді літери Α на аверсі поряд із зображенням Аполлона (sic) на монеті часів Мітрідата VI Євпатора, яка нещодавно була оприлюднена проф. Василем Орликом., 2. У III–II ст. до Р.Х., очевидно, сталися зміни в організації монетної справи Ольвії відносно IV ст. до Р.Х.; зовні це проявилося у тому, що замість символів типу: зірка, горит, півмісяць, тризуб, – почали застосовуватися легенди ΟΙ ΕΠΣΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ тощо., 3. Присутні на серіях ΟΙ ΕΠΣΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ осібні літери та монограми, що їх В.О.Анохін вважав епонімними датами, – це позначки магістратів., 4. Монети з легендою ΟΙ ΕΠΣΑ, на противагу гіпотезі П.О.Каришковського, не пов‘язані з подоланням фінансової кризи., 5. «Борисфени» після припинення їх карбування у 218–216 рр. до Р.Х. перебували в обігу до останніх років III ст. до Р.Х., після чого були замінені серією ΒΣΕ. Серія ΒΣΕ, зокрема з додатковими літерами, карбувалася упродовж 200–191 рр. до Р.Х., 6. Декрет IPE I2 76 про тарифи на жертвоприносини, що датується останніми роками III ст. до Р.Х., згадує саме «борисфени» як мідні монети., 7. Традиційна інтерпретація абревіатури ΒΣΕ як такої, що утримує посаду царя (О.М.Зограф, П.О.Каришковський), зокрема Сайтафарна (В.О.Анохін), спростована., 8. Магістратам із роду Протогенів належать складні монетні легенди ΕΤΠΡ, ΠΡΩΣΗΡ, які позначають ім‘я та по-батькові однієї людини; інші складні легенди, наприклад, ΕΙΕΤ, ΣΩΜΟΙ тощо, ймовірно, позначають двох осіб., 9. Сформовані з урахуванням складності реальних процесів у монетній справі Ольвії гіпотези необхідно розглядати як попередні., 10. Перспективним напрямом подальших досліджень треба вважати поєднання таких, що використовуються нами, хронологічних інструментів із суто нумізматичними студіями.