Монографія присвячена історії староукраїнської лексикографії з часів її виникнення в XV ст. до кінця XVII ст. В ній докладно аналізуються українські словники XVI–XVII ст., в тому числі твори видатних філологів Л.Зизанія, П.Беринди, Є.Славинецького, показується творча взаємодія російської, української і білоруської лексикографій. Вивчаються лексикографічні і літературні джерела пам’яток, досліджується реєстр і перекладна (тлумачна) частина, розглядається їх значення в розвитку української, східнослов’янської і зарубіжної лексикографії. Багато уваги приділено глосам XV–XVI ст., які підготували ґрунт для перших українських словників., Для філологів-дослідників, істориків науки й освіти, викладачів, аспірантів, студентів і вчителів шкіл.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0
