Українознавство, № 4(73) (2019), Висвітлюються політичні аспекти у перебігу мирових перемовин та під час укладання Мирового договору між УНР та Центральними державами у Бересті. Вказується на позиції і дії української делегації та на пропозиції німецьких й австро-угорських представників, а також офіційних Києва, Берліна та Відня. Розкривається дипломатичне протистояння українських делегатів з представниками німецької та більшовицької делегацій. Розглядаються позиція делегації УНР щодо формування збройних підрозділів з українських військовополонених у Німеччині та Австро-Угорщині та обумовлення зміни підходу щодо цього питання у перебігу перемовин. Зауважується на обставинах і причинах укладання як самого договору, так і таємного протоколу до нього. З’ясовуються деталі втрати українського примірника таємного протоколу до Берестейського договору. Зауважується на ролі у переговорах голови української делегації О. Севрюка. Обумовлюється зміна позицій сторін щодо запросин німецьких та австро-угорських військ в Україну. Висвітлюється обґрунтування дій делегації УНР у її звітності перед Українською Центральною Радою. Висновується, що де-факто новітні українсько-німецькі дипломатичні взаємини почалися з грудня 1917 р. і мали на той час «сепаратний» характер, а де-юре були оформлені 9 лютого 1918 р. Берестейським мировим договором. Договір цей став першою мировою угодою Першої світової війни, а Українська Народна Республіка була визнана Німеччиною та її союзниками (Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною) суверенною державою.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0