Молодий вояк українець, спершу в австрійській, потім в українській арміях взяв собі за звичай – писати щоденник. Записував самі факти: де був, в якій служив частині, які були його зверхники і товариші, як проминав кожний день. Лише зрідка прикрашував ті факти своїми враженнями й давав волю своїм почуванням. За кілька років війни з первісного нотатника розрослась чимала книжечка. Зберігав її всю війну і вивіз з собою за море, в Америку., Роки минали, і колишній молодий вояк, що дослужився в Українській Галицькій Армії ступня сотника, став одним із провідних і найбільш відомих американсько-українcьких громадських діячів. Але на все своє життя зберіг найглибший сантимент до війська, до військової справи, до тієї Визвольної Війни, в якій брав участь, як фронтовий старшина. Писав, бувало, спомини з того часу до газет. Аж наче автоматично виринула думка: чому б ті спомини не пов’язати, користуючись отим власне колишнім вояцьким щоденником, і чому б не видати ті спомини окремою книжкою?!, Оце власне і є ,,Батерія смерти”, д-ра Володимира Галана, колишнього сотника артилерії в Українській Галицькій Армії. Це військово-історичний документ лише постільки, що в отій хроніці, наче на фільмовій стрічці, пересуваються події, сутuчки, важкі бої, успіхи й невдачі, вигри й прогри, а в найтіснішому з ними зв’язку й події політичні, бо ж це була війна за збереження молодої Української Народної Республіки.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0