Мета полягає в тому, щоб крізь призму канонічного права та, церковно-історичного досвіду набуття автокефалії окремими, православними церквами, що формують структуру Вселенського, Православ’я, комплексно проаналізувати еволюційні форми та історико-, канонічні засади набуття церковної автокефалії національними церквами і,, зокрема, Українським Православ’ям в умовах сучасних політико-, еклезіологічних пріорітетів українського народу., Для досягнення мети у роботі окреслено такі дослідницькі завдання:, – означити еклезіологічні засади канонічного права Східної церкви та, форми їх реалізації у процесі набуття автокефального статусу, національними церквами Вселенського Православ’я;, – реконструювати основні етапи формування принципів і підходів, щодо врегулювання питань надання самостійності в управлінні церковно-, адміністративним одиницям і, зокрема Українським православним, церквам, юрисдикційний статус яких залишається не врегульованим;, – продемонструвати шляхи набуття автокефального статусу окремими, етнонаціональними церквами та обґрунтувати найбільш ефективні, механізми проголошення церковної автокефалії в Україні;, – визначити місце Вселенської Патріархії та роль державної влади у, процесі канонічного оформлення автокефалії та утвердження однієї, помісної церкви в Україні;, – окреслити найбільш ймовірні підходи до подолання внутрішньо, православного розколу та міжцерковного конфлікту в Україні з погляду, перспективи утворення помісної церкви.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0