Стаття «Історик Руслан Пиріг: спроба професійного портрету» // Віталій ТельвакІгор Гирич

Часопис дослідження війн та революцій: Збірка наукових праць. – К., 2021. – Вип. 1., У статті проаналізовано різноплановий науковий доробок Руслана Пирога, його архівознавчі публікації, джерелознавчі студії, праці над Голодомором, а також грушевськознавчі та скоропадськознавчі дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності та історизму. У дослідженні було також використано методи періодизації, класифікації і типологізації. Наукова новизна полягає у спробі аналізу історіографічного доробку Р.Пирога. У першу чергу з’ясовано значний внесок Р.Пирога у розбудову архівної галузі в Україні, його діяльність із удоступнення матеріалів партійних архівних фондів для широкого загалу дослідників. Доведено, що історик-архівіст багато уваги приділяв джерелознавчим аспектам наукових студій. Він увів у науковий обіг декілька ключових джерел комуністичного керування Україною в межах СРСР (наприклад, «Особую папку» ЦК КПУ). Вказано на внесок Р.Пирога у вивчення та оприлюднення документальної бази Голодомору 1932–1933 рр. Вчений також був одним із перших дослідників документознавчої історіографії Голодомору 1932–1933 рр. та археографічного аспекту їхньої публікації. Наголошено, що вагомим є внесок Р.Пирога у становлення сучасного грушевськознавства. Підкреслено особливе значення його студій над еміграційним і радянським періодами життя і діяльності М.Грушевського, а також оригінальність підходів до осмислення сучасної рецепції постаті автора «Історії України-Руси». Вказано, що за охопленням проблематики, використанням нового джерельного матеріалу і вирішенням теоретико-методологічних завдань не менш новаторськими є численні дослідження Р.Пирога над Гетьманатом П.Скоропадського. Оригінальністю позначені студії історика над з’ясуванням тогочасних відносин України і Центральних держав, персонального складу гетьманських урядів, світоглядних цінностей П.Скоропадського і його оточення тощо. Насамкінець відзначено, що Р.Пирога цікавив і освітній процес, тому в його творчому доробку є чимало праць навчально-методичного плану з архівознавства та грушевськознавства.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0