Волинь і Галичина в державнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи (ІХ – перша половина ХІІІ ст.) // Олександр Борисович Головко

Метою дисертаційного дослідження є розгляд процесів, явищ та подій, які є, проявом політичного та державного розвитку Волині та Галичини, на фоні аналізу, закономірностей державнополітичного поступу загалом у населення Центрально-, Східної Європи в ІХ – першій половині ХІІІ ст., Завданнями дослідження є 1) розробка сучасної методології дослідження, державотворчих процесів як інструментарію для проведення конкретного аналізу, державнополітичного поступу; 2) пошук і критичне вивчення даних джерел з історії, державнополітичного розвитку Волині і Галичини, проведення критичного порівняння, та осмислення всього комплексу джерел, що стосується історії Центрально-Східної, Європи княжої доби, формування на підставі цього необхідного для аналізу, інформаційного поля; 3) дослідження історіографії, виявлення досягнень вчених у, дослідженні теми та аспектів, що потребують додаткового вивчення або перегляду з, врахуванням загального рівня сучасної науки, окреслення перспектив подальшого, дослідження тематики; 4) розгляд історії державнополітичних процесів в Центрально-, Східній Європі з метою створення концепції державного поступу східного, слов’янства; 5) визначення часу і обставин, коли у слов’ян, у тому числі у населення, Волині та Прикарпаття, появилися ознаки державності; 6) аналіз процесу включення, волинського та прикарпатського населення до складу держави-імперії Русь,, перебування цього населення в складі означеної держави; 7) показ причин і обставин, виходу політичних формувань Волині та Прикарпаття з складу держави-імперії Русь;, 8) виявлення особливостей державотворчих процесів на різних етапах історичного, поступу населення Волині і Прикарпаття, порівняння ходу, темпів та закономірностей, державнополітичного розвитку волинсько-прикарпатського та інших реґіонів, Центрально-Східної Європу; 9) вивчення причин виникнення єдиного Галицько-, Волинського державнополітичного комплексу наприкінці ХІІ ст., його характеру та, особливостей розвитку в першій половині ХІІІ ст., обставин відновлення і, функціонування в середині ХІІІ ст.; 10) дослідження впливу зовнішньополітичного, 13, фактору на формування державності у населення Волині і Прикарпаття, особливо ролі, кочового населення степів та лісостепів Північного Причорномор’я в політичному, розвитку Волині та Галичини; 11) вивчення взаємовідносин князівської адміністрації, Волинської та Галицької земель з реґіонами, що входили в сферу впливів цих земель;, 12) розгляд ідеологічних концепцій середньовічного християнського світу в контексті, державотворення у слов’ян Східної Європи, у тому числі у населення Волині та, Галичини.