Гадяцький договір 1658 р. – чому угода так і не стала унією? (Про перспективи та проблеми реалізації проекту у 360-ліття його укладення) // Віктор Миколайович Горобець

Горобець В. Гадяцький договір 1658 р. – чому угода так і не стала унією? (Про перспективи та проблеми реалізації проекту у 360-ліття його укладення) / В. Горобець // Український історичний журнал. – 2018. – № 5., Досліджуються перспективи, що їх відкривала Гадяцька угода 1658 р. для Речі, Посполитої та Війська Запорозького у царині військової співпраці, політичного, й соціального розвитку, сфері міжконфесійних відносин, а також проблеми, ко-, трі потрібно було вирішити у процесі впровадження домовленостей у практич-, ну площину. Стверджується, що акт 1658 р. постав з усвідомлення важливості, примирення ворогуючих сторін та повернення козацької України до складу онов-, леної Речі Посполитої, попри всі ті неґативні наслідки, що їх можна було очі-, кувати в перебігу реалізації проекту. Причини ж актуалізації ідеї замирення, саме наприкінці 1650-х рр. крились як у несприятливих для Речі Посполитої та, козацької України зовнішньополітичних умовах, так і в тих викликах, що сфор-, мувалися всередині цих державних утворень. У сфері зовнішньої політики для, Варшави передовсім ішлося про необхідність переломити на свою користь не-, вдалий розвиток війн із Московським царством і Шведським королівством. Для, Чигирина на зовнішньополітичній арені найбільш актуальним було завдання, забезпечення протидії аґресивному тиску Москви. У контексті ж внутрішньо-, політичних справ Речі Посполитої спілка з козаками видавалася вельми пер-, спективною у сенсі зміцнення позицій короля та й загалом державної влади., Для українського керівництва було важливо впорядкувати соціальні відносини,, оскільки уряд царя Олексія Михайловича активно використовував карту супер-, ечностей у Гетьманщині з метою тиску на адміністрацію й обмеження авто-, номії козацької України. Зважаючи на гостру зацікавленість в укладенні угоди,, сторони продемонстрували значний потенціал компромісних можливостей, у ході її узгодження та підписання. Включені до документа положення стали, найбільшими поступками правлячої еліти Речі Посполитої в політичному, со-, ціальному, міжконфесійному, духовно-освітньому планах за всю історію розви-, тку взаємин із козацькою Україною. Аналогічно й повернення Гетьманщини до, «тіла» Речі Посполитої, обіцянки реституції майнових прав коронної шляхти, на українських землях виглядало як відхід від намірів добиватися суб’єктності, Війська Запорозького. Утім перспектива впровадження в політичне життя, оновленої Речі Посполитої Князівства Руського мала нівелювати наявні по-, літичні втрати козацтва як де-факто єдиної політичної еліти України та, створити необхідні умови для інтеґрації в межах єдиного державного організ-, му інтересів шляхти і козаків. Компромісні рішення, на які сторонам довелося, піти у часи налагодження мирного процесу, уможливили підписання угоди, про-, те тиск її противників, як в Україні, так і в Польщі й Литві, провокував сто-, рони до спроб переглянути невигідні умови на етапі ратифікації документа на, сеймі, а в майбутньому наражав її творців на критику щодо нібито нехтуван-, ня ними принциповими соціополітичними потребами власних соціумів. Украй, неґативні наслідки для впровадження у життя перспективного політичного, проекту мали й аспекти соціального еґоїзму, що проявились у небажанні еліти, Корони Польської та Великого князівства Литовського поступатися козакам частиною свого монопольного права в політичній і соціальній сферах, а також, прагненні наближеної до гетьмана І.Виговського старшини забезпечити собі, максимальний соціальний аванс та отримати якомога більші матеріальні ви-, годи, навіть незважаючи на неґативну реакцію широкого козацького загалу., Ключові слова: Гадяцький договір, польсько-литовсько-українська унія, Річ, Посполита, Князівство Руське, Військо Запорозьке, Гетьманщина..

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0