Старожитності Лукомор’я. 2020 – № 2 (2), Анотація: Матеріали статті вперше висвітлюють систематичне вивчення тюркських, ойконімів, що існують у Новотроїцькому районі Херсонської області. Часові рамки охоплюють, кінець XVIII століття – першу половину XX століття. За результатами аналізу й узагальнення, другого видання топонімічного словника Новотроїцького району Херсонської області автор ство-, рив базу даних тюркських назв існуючих поселень. Систематизацію цих топонімів здійснено згідно, уніфікованої схеми у рамках комплексного підходу до краєзнавства. Автор продовжив вивчати, географічні назви регіону в контексті введених авторських дефініцій «топонімічна гносеологія» та, «топонімічний плюралізм». У таблиці курсивом виділено найбільш поширений формати тюрксь-, кого ойконіму краю. У рамках топонімічної гносеології для окремих населених пунктів тюркського, походження наведено кілька варіантів етимології., Зосереджено увагу на можливостях використання поданих матеріалів у процесі топонімі-, чної соціалізації учнівської молоді. Отже, системне дослідження тюркських ойконімів Новотрої-, цького району Херсонської області оптимально створює умови розуміння: векторів заселення, краю; часових рамок виникнення та перейменуванню поселень; етнічній картині території; гос-, подарській спеціалізації мешканців населених пунктів; трансформації природних умов регіону., Ключові слова: топоніміка, ойконіміка, тюркські ойконіми, топонімічна гносеологія, то-, понімічний плюралізм, топонімічна соціалізація
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0