Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2017. – Вип. 25., Висвітлюється питання сучасного розуміння самоорганізації культури. Використовуючи синергетичний підхід до феномен культури досліджено її як складну, нелінійну, відкриту та дисипативну систему. Звернено увагу, що непостійність та змінність світу є важливими факторами самоорганізації культури. Фактично сучасна людина здатна вижити у глобалізованому соціумі завдяки здатності адаптуватися до постійних соціокультурних змін (нових форм культури) та розумінню можливостей культури до самоорганізації.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0