Історія української літературної критики (від початків до кінця XIX століття) // Роман Гром'як

Розглядається історія української літературної критики — її виникнення, становлення і розвиток крізь призму естетичної комунікації на тлі методологічних пошуків у Європі; відтворюється рух ідей, оцінок, критеріїв, а також система критичних жанрів, характеризуються особливості різнотипних літературно-критичних дискурсів., Розраховано на студентів-філологів і журналістів., Зміст:, ВСТУП, Розділ 1, СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ. ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАТУС, 1.1.Визначення понять. Термінологія, 1.2. Психофізіологічні передумови, 1.3. Зв’язок з комунікативно-рецептивними процесами, 1.4. Естетичні виміри, 1.5. Структура, 1.6. Система жанрів, 1.7. Проблема критичного методу і критерії оцінки твору, 1.8. Герменевтика і критика, 1.9. Висновки для історії критики, Розділ 2, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ, ВИВЧЕННЯ У ВУЗІ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ, 2.1. Об’єкт і предмет літературної критики та історії літературної критики, 2.2. Джерела-об’єкти історії літературної критики, 2.3. Історія критики та історія літератури, їх взаємозв’язок і проблема вивчення у вищих школах, 2.4. Завдання курсу, 2.5. Значення вивчення історії літературної критики, 2.6. Періодизація української літературної критики, Розділ З, ПЕРЕДУМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ В УКРАЇНІ ПРОТЯГОМ X-XVIII СТОЛІТЬ, 3.1. Характер джерел, за якими вивчається проблема, 3.2. Витоки духовного критицизму. Міфологічні первні і християнські, нашарування. Автохтонна культура і перекладна література. Літописання і форми критицизму, 3.3. Стимули розвитку усвідомленого естетичного критицизму: освіта, книгодрукування, полемічна література, поетика і риторика. Міжнаціональні і міждержавні взаємини. Російщення і полонізація України, 3.4. Остаточне самовизначення літературної критики. Закономірність і несинхронність цього процесу в національних культурах, його специфіка в Україні, Розділ 4, СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX СТОЛІТТЯ, (Дошевченківський період), 4.1. Суспільні умови, 4.2. Періодика, її значення для становлення літературної критики, 4.3. Взаємодія і зміна літературних напрямів, їх вплив на критику., Значення творчості І. П. Котляревського. Роль фольклористики в активізації суспільного критицизму, 4.4. Перші спроби осмислення суті критики. Європейський контекст, Розділ 5, СТАН І ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ в 40-х – 50-х РОКАХ XIX СТОЛІТТЯ, (Шевченківський період), 5.1.Конкретно-історичне підгрунтя і вияви естетичної свідомості, 5.2. Українські альманахи і періодика 40-х років, 5.3. Літературно-критична діяльність М. Максимовича київського періоду, 5.4. Внесок харківської школи романтиків у розвиток української літературної критики. М. І. Костомаров як критик, 5.5. Творчість Т. Шевченка як ферментуючий фактор критичної думки і переосмислення критеріїв оцінки художніх явищ, 5.6. Елементи літературно-критичних суджень у творчості членів «Руської трійці» після навчання в семінарії, 5.7. Початок літературно-критичної діяльності П. Куліша, Розділ 6, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА 60-х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ, 6.1. Суспільно-політичні умови на східно-і західноукраїнських землях, культурний контекст, 6.2. Роль журналу «Основа» в утвердженні і розробці теоретичних засад української літературної критики, 6. 3. Валуєвський циркуляр і зміна форм літературно-критичної діяльності українців. Західноукраїнська періодика і тяглість літературно-критичних традицій, 6.4. Форми та особливості літературно-критичної діяльності П. Куліша в 60-х роках, 6.5. Значення спадщини Т. Шевченка для утвердження і розвитку української літературної критики.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0