7, Мета дослідження – спираючись на широку джерельну базу та існуючу, українську, польську, російську й західну історіографію створити цілісний, образ впливу етносоціальних чинників на формування і розвиток українсько-, польських конфліктів XIX – першої половина ХХ ст., Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:, – виявити нові джерела і проаналізувати історіографію проблеми,, окреслити недостатньо опрацьовані події, явища та процеси, які потребують, подальших наукових студій;, – проаналізувати соціально-економічні та етнодемографічні причини, протистояння українців і поляків у нову і новітню добу; роль і місце, російського чинника в його формуванні та загостренні;, – узагальнити соціально-економічне становище українського селянства і, польської шляхти на Київщині, Волині та Поділлі після їх анексії Російською, імперією; прослідкувати перебіг етносоціального конфлікту з кінця XVIII до, середини 60-х рр. XIX ст.;, – показати особливості формування капіталістичних відносин у, сільськогосподарському виробництві Правобережжя; боротьбу за землю та, сервітути між малоземельним українським селянством і польськими магнатами, останньої третини XIX до початку Першої світової війни; вплив цього, конфлікту на українсько-польські стосунки загалом;, – з’ясувати причини загострення політичної ситуації та соціально-, економічного становища в селах Київської, Подільської та Волинської губерній, у роки Першої світової війни та Української революції 1917–1921 рр., розкрити, причини і наслідки ліквідації великої польської земельної власності;, – обґрунтувати роль чинників етносоціального характеру в ескалації, українсько-польського конфлікту в Східній Галичині та Західній Волині 20–40-, х років ХХ ст. та сформулювати уроки, що випливають з його наслідків.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0