Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2016. – Вип. 108 (5)., Досліджується філософсько-методологічна програма запропонованого Н.Бором принципу доповнюваності. Показано, що принцип доповнюваності, попервах сформульований для розв’язання проблем квантової механіки, набув у філософії та методології сучасної науки поширення у різних сферах, зокрема гуманітаристиці. Відображено складності та неоднозначність процесу сприйняття принципу доповнюваності науковим співтовариством. Окремо експлікується поняття «вичерпного опису», у результаті якого розкривається методологічний зміст принципу доповнюваності. Здійснюється спроба обґрунтування плюралістичної інтерпретації принципу доповнюваності. На підставі аналізу передумов становлення некласичної раціональності доводиться, що витончена аргументація, притаманна принципу доповнюваності, акурат сприяла включенню в процес наукового пізнання таких понять як множинність, складність, альтернативність, діалогічність, іманентних плюралістичному підходу.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0