Жінка в історії України: історіографія ХХ – початку ХХІ ст. // Тетяна Орлова

Метою дослідження є історіографічний аналіз праць, насамперед, історичних та історико-етнографічних, присвячених ролі жіноцтва у творенні, історії України, встановлення на цій основі стану досліджень широкого кола, напрямків, що входять до окресленої проблеми, виявлення більш і менш вивчених, і висвітлених питань, що належать до обраної проблематики, обґрунтування, конкретних пропозицій щодо подальшого її опрацювання., Досягнення названої мети передбачається через розв’язання наступних, завдань:, – проведення комплексного історіографічного аналізу усього масиву наукових, публікацій, присвячених обраній темі;, – окреслення основних етапів дослідження ролі і місця жіноцтва в історії України,, яке здійснювалося протягом ХХ – першого десятиріччя ХХІ ст.., із, виокремленням пріоритетних тем, особливостей їх висвітлення, змістових, домінант, а також факторів, які зумовили історіографічну специфіку кожного, етапу;, – виявлення, систематизація і класифікація історіографічних джерел відповідного, напрямку, оцінка їхньої історіографічної значущості;, – узагальнення і аналіз найбільш поширених поглядів дослідників стосовно, статусу жінок та їхньої участі у житті українського народу на різних історичних, етапах, висловлення власного бачення проблем;, – складання найбільш можливої загальної картини стану вивчення ролі жіноцтва, України в її історії через синтез компонентів, виявлених в процесі аналізу жіночої, участі в економічній, суспільно-політичній та культурній діяльності;, – визначення внеску провідних інституцій і конкретних вчених нашої держави, а, також діаспори у розробку проблеми;, – встановлення найбільш розроблених напрямків, що дає підстави для подальших, історіографічних студій;, – накреслення перспектив майбутніх розвідок і пропозиція конкретних тем, які, потребують дослідницької уваги;, – позначення новітніх підходів у вивченні проблеми, які дають про себе знати в, українській історіографії під впливом ознайомлення із здобутками і основними, пріоритетами сучасної історичної науки, насамперед, євроатлантичної;, – виявлення найбільш типових недоліків жіночих студій в Україні;, – простеження взаємозв’язків між проблемами історіографії жіночої, проблематики у минулому із актуальними питаннями життя сучасної України і, буття в ній жіноцтва.