Надруковані в цьому збірничку байки про зайця записані з народніх уст по ріжних кутках української території – на Курщині (“Зайцева жатка”) й в Галичині (“Як заїць шукав смерти”, “Зайцеве весілля”, Танцюристий заїць”, “Соб, куме, соб бери!”, “Як заїць бабу обдурив” і “Великорозумний заїць і кіт-недотепа”) і вперше світ побачили в т. т. XXXVII-XXXVIII “Етнографичного Збірника”, виданого р. 1916 під редакцією д. Володимира Гнатюка Львівським Науковим Товариством імени Шевченка., Наше видання має літературне, а не наукове завдання, тому то текст байок ми подаємо місцями трохи виправлений відповідно до вимог сучасної нашої літературної мови й загальноприйнятого правопису, але в вислові ми, в конструкції речення, ми, по змозі, пильнували додержати скрізь і завше народнього й навіть місцевого колориту., Упорядник В. Юноша., Художник-ілюстратор Погрібняк Микола Степанович.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0