Село Скородинці (Чортківський район Тернопільської області) мальовничо розкинулось над рікою Серет. З усіх сторін його оточують невисокі подільські гори, покриті лісами, і село ніби ізольоване від світу. Тут до наших днів збереглись жива народна пісня, троїсті музики та старовинні танці і обряди., Трьома поколіннями села Скородинець на Тернопільщині співались пісні, зібрані Степаном Стельмащуком протягом 1954—1963 років. Більш давні записано від найстаріших жителів цього села — Параски Дідик та Ілька Стельмащука, частково й від Петра Бандури. Співались вони ще на початку 20-го століття, за часів Австро-Угорщини. Пісні, середнього покоління — часів панування шляхетської Польщі — записані в основному від Петра Бандури, Михайла Шевців, Теклі і Павла Стельмащуків, Галини Солецької та з гуртового співу. Нарешті пісні молодшого покоління — ті, що співались у 1940-х—1960-х рр. (більшість з них, як і попередні напевно були перейняті від батьків-дідів), записані переважно з гуртового співу., Гадаємо, що ця скромна праця буде корисною для наших фольклористів, композиторів, творчих професіональних колективів, гуртків художньої самодіяльності, любителів народної пісні й заохотить фахівців та аматорів збирання пісенної творчості до мандрів по далеких і близьких селах України в пошуках пісенних скарбів., Пісні зібрав та упорядкував Степан Ількович Стельмащук, «Музична Україна», Київ — 1967
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0