Розвиток освіти і науки у Волинській області в 1964–1985 роках // Олександр Левенець

Левенець О. М. Розвиток освіти і науки у Волинській області в 1964–, 1985 роках. Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі, знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія»., Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2022 р., Дисертація є результатом комплексного науково-історичного, дослідження розвитку освіти і науки у Волинській області в 1964–1985 рр., Після розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України, (1991 р.) Українська держава успадкувала від СРСР радянську систему освіти і, науки, яка мала свої індивідуальні риси та особливості. Деякі з них, зокрема, ідейно-політичні, були відкинуті уже в перші роки незалежності. Згодом, в, контексті державного реформування освіти і науки, яке проводило Міністерство, освіти і науки України, розпочалися трансформаційні процеси в цих галузях, які, передбачали запровадження окремих елементів західноєвропейських та, американських освітньо-наукових моделей і поєднання їх з вітчизняною, (фактично радянською) системою освіти і науки. Особливо пожвавилося, реформування української освіти і науки з 2014 р. (після Революції Гідності), яке, триває й зараз. Сучасне реформування освіти й науки в Україні вимагає, проведення ретельного аналізу функціонування цієї галузі в минулому,, врахування досвіду 60–80-х років ХХ ст., виокремлення позитивних та, негативних рис радянської освітньої та наукової систем задля ефективного, реформування й становлення якісної освіти і науки в Україні в майбутньому, що, й зумовлює актуальність цієї тематики., Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (поділяються на, дванадцять параграфів), списку використаних джерел, висновків і додатків., Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження», стосується науково-методологічних аспектів дослідження. В ньому подана, детальна характеристика історіографії зазначеної наукової тематики,, 3, виокремлені основні напрямки історіографії, наукові концепції та висновки, попередніх науково-історичних та частково науково-педагогічних досліджень, вітчизняних і зарубіжних авторів. Слід відзначити, що перші публікації, які, частково відображали вузькі аспекти із контексту зазначеної теми, з’явилися ще, в радянський час. Проте вони були надто ідеологізованими і написаними в дусі, тогочасної радянської (марксистсько-ленінської) методології, а отже,, трактування подій минулого було віддаленим від історичної дійсності. В, сучасній українській історіографії нараховується немало робіт, які стосуються, історії освіти, але більшість з них охоплюють загальноукраїнський масштаб, тим, самим частково нівелюються регіональні особливості та специфіка освіти і науки, у той час. Історія науки у вітчизняній історіографії є молодою науковою, проблематикою, що й робить тему актуальною і перспективною. Досліджувана, тематика слабо висвітлена у зарубіжній історіографії, передовсім це зумовлено, локальною обмеженістю дослідження., У розділі «Загальна середня (шкільна) освіта» автор аналізує розвиток, шкільної освіти, характеризує методичні та інші педагогічні аспекти, кадрове і, матеріально-технічне забезпечення, а також соціальне становище тогочасного, волинського вчительства. Дисертант значну увагу приділив характеристиці, змісту тогочасної шкільної освіти і механізму її реалізації в освітньому процесі., Досліджено структуру та функціонування системи радянського шкільного, виховання, яке було складовим елементом державного ідейно-політичного, механізму., Розділ «Вища і середня спеціальна освіта» містить три параграфи. Один, із них відображає розвиток вищої і неповної вищої освіти у Волинській області,, різноманітні зміни в цій ланці освіти, педагогічні аспекти, кадрове й, матеріально-технічне забезпечення закладів тощо. Наступний параграф, стосується середньої спеціальної освіти. Автор виокремлює у досліджуваний час, на теренах Волинської області шість фахово-професійних профілів (напрямків), середньої спеціальної освіти: медичну, педагогічну, торговельно-економічну,, культурно-мистецьку, аграрну і технічну. Останній параграф цього розділу, 4, висвітлює розвиток професійно-технічної освіти як однієї з ланок фахової освіти., В ньому представлена мережа закладів, описано ключові фактори, які в різний, час впливали на її реорганізацію і зміни мережі закладів., Дослідження минулого освіти Волинської області в радянський час, зумовило висвітлення окремих суспільно-політичних явищ і процесів, які, нерозривно пов’язані з тогочасною освітою і наукою. Так, на початку 1960-х, років в контексті хрущовської «відлиги» в ЛДПІ ім. Лесі Українки сформувався, дисидентський осередок. До його складу входили викладачі та студенти, які, мали національні (проукраїнські) погляди й позиції, які суперечили офіційній, державній ідеології. У зв’язку зі зміною партійно-державного керівництва в, СРСР, з середини 60-х років ХХ ст. розпочалася (ініційована новим, керівництвом) «зачистка» дисидентських осередків. Це певним чином, увиразнилося в освітній сфері області впродовж середини 1960-х – першої, третини 1970-х років, що й продемонстровано в роботі., У четвертому розділі – «Наукові дослідження» на основі архівних, документів, значна частина яких вперше залучена до наукового обігу, й, критичного осмислення опублікованих матеріалів та історичних джерел, а також, вітчизняної і зарубіжної історіографії з цієї теми продемонстровано розвиток, суспільно-гуманітарних, фізико-математичних та природничих наук в області у, досліджуваний час. Окреслені основні центри й вузькоспеціалізовані осередки, тогочасної регіональної науки. В роботі перераховано найвідоміших тодішніх, волинських вчених та їх наукові здобутки., Наступними структурними компонентами є «Висновки» та «Список, використаних джерел». У «Висновках» сформульовано загальні підсумки, проведеного дослідження та викладено основні положення дисертаційної, роботи. До «Списку використаних джерел» увійшли різні типи історичних, джерел, які використовувалися під час проведення дослідження, а також наукові, напрацювання попередніх науково-історичних досліджень радянських,, українських та зарубіжних науковців., 5, Останнім структурним компонентом кваліфікаційної роботи є «Додатки»., В ньому містяться різноманітні фото, які стосуються досліджуваної теми, фото, відповідних автентичних документів, портрети видатних тогочасних осіб, (освітян і науковців), складені автором статистичні та інформаційні таблиці, тощо., Ключові слова: освіта, наука, навчання, виховання, педагогічна, діяльність, науковець, наукове дослідження, Волинська область.