Загальна Українська Рада: проблеми консолідації національно-демократичних сил (1914–1916 рр.) // Петро Лепісевич

Мета та завдання дисертаційного дослідження полягають у, комплексному вивченні та узагальненні здобутків вітчизняної та зарубіжної, історіографії, в осмисленні нових архівних документів і матеріалів, спогадів, тогочасних військово-політичних подій першої чверті ХХ ст. Зокрема, у роботі, поставлено завдання дослідити:, – розвиток українського національно-визвольного руху напередодні та на, початковому етапі Першої світової війни;, – питання еволюції української самостійницько-державницької думки на, початку ХХ ст.;, – внутрішні та зовнішньополітичні передумови виникнення Загальної, Української Ради, функціонування її Ради (34 особи) та Президії (10 осіб), на чолі з К.Левицьким;;, – стосунки та дискусії в українському політикумі під час реорганізації ГУР, на початку 1915 р.;, – історію створення та функціонування ЗУР як представницького органу не, лише галицько-буковинських, але й загальноукраїнських сил, роль у, цьому процесі наддніпрянців, членів СВУ;, – вплив діяльності ЗУР через посередництво Бюро культурної помочі на, чолі з І.Крип’якевичем на суспільно-політичні та національно-культурні, процеси на Волині та Холмщині;, – національно-просвітницьку роботу членів Ради серед військовополонених, українців у таборах Австро-Угорщини та Німеччини;, – питання розвитку політичної програми ЗУР щодо здобуття національних, прав українського народу в контексті східної австро-німецької політики у, 1914-1916 рр.;