Чи не найкраща з історичних повістей Б. Лепкого (а є в нього ще «Сотниківна», «Орли») — «Крутіж», яка відтворює епізоди після Хмельницького періоду, що здобув назву Руїни, періоду, найменш висвітленого наукою, майже не відтвореного художньою літературою. Події відбуваються на периферії, далеко від основних центрів політичного життя, персонажі теж не належать до тих, хто вирішує долі держав і народів., Та знов перед нами надзвичайно колоритна картина, сказати б, буднів епохи, представників різних суспільних груп, соціальних і психологічних конфліктів, складних взаємин, пристрастей, симпатій і антипатій. В центрі твору — «родовитий» шляхтич Валентій Босий-Босаковський, прізвище якого точно відбиває його стан, але діаметрально протилежне його шляхетському гонорові. Втім, невідомо, чого більше в цьому вияві гонору — правди чи самоіронії. Перед нами щось на зразок українського варіанту знаменитого Дон Кіхота. Проте воює Валентій зовсім не з вітряками, а з реальними дуже небезпечними реакційними силами тогочасного суспільного середовища на Україні — феодалами, ворогами ідей Богдана Хмельницького, його нащадків і навіть самого імені.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0