Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів в польській і українській, історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія / за редакцією Віталія, Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. – Херсон: Видавничий дім, «Гельветика», 2019. – 380 с., У статті представлено досвід філософської рефлексії проблеми героїзму в, історіософії В. Липинського. Підкреслено, що поняття «героїзм» розглядається мисли-, телем в контексті теорії державності, розуміння сутності та механізмів революційних, змін, результатів аналізу політичної культури на українському ґрунті, досліджень ідеї, месіанізму та елітарності. Обґрунтовано думку про роль інтелігенції у створенні й, вихованні аристократії як правлячої еліти і забезпеченні її зв’язку з народом. З’ясовано,, що сутність героїчного начала В. Липинський розкриває у протиставленні його хаму-, антигерою. Герой представлений як аристократ-державотворець, головною силою якого є, дім, родина, пошана до лідерів, шляхетність та почуття спільності. Антигерой, навпаки, є, втіленням окремішності, пихи, зрадництва, відсутності державного мислення та синів-, ської покори. Підкреслено, що головною умовою успішного державотворення в Україні, В. Липинський вважає консолідацію нації під керівництвом аристократів духу., Ключові слова: герой, антигерой, еліта, інтелігенція, месіанізм, держава.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0