Феномен провідництва в освіті України (XIX – початок XXI століть)

Лисаков С. В. Феномен провідництва в освіті України (XIX – початок, XXI століть). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за, спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, галузь знань 01 Освіта/Педагогіка, . – Бердянський державний педагогічний університет, 2021., Робота виконана на кафедрі педагогіки Бердянського державного, педагогічного університету. Науковий керівник – кандидат педагогічних наук,, професор Василь Крижко., Зміст анотації, У дисертації подано результати науково-педагогічного дослідження, українського етнічного феномену «проводу» та «провідництва» в царині, національної освіти в історичний період XXVIII – початку XXI століть., Мета дослідження полягає у визначенні місії провідництва в освіті та, рис його феноменального характеру., Завдання дослідження:, 1. Визначити соціально-історичні умови, етнічні, національні, релігійні, коріння виникнення автохтонного феномену «проводу» та «провідництва»., 2. Здійснити герменевтичний дискурс провідництва в наукових, джерелах., 3. Запровадити до наукового вжитку авторське визначення концепту, «провідництво в освіті»., 4. Визначити феноменальні характеристики провідників освіти., 5. Визначити смислові формати провідництва в освіті та їх, схарактеризувати., 6. Визначити місце «провідництва» у системі наукових понять освіти., 7. Здійснити методологічне обґрунтування провідницької діяльності в, освіті. 3, Об’єкт дослідження: феномен провідництва в царині освіти України, XIX–XXI століття., Предмет дослідження: генеза, теоретичне обґрунтування та практика, провідницької діяльності в освіті України., Методи дослідження: теоретичні:, – ретроспективний – історико-педагогічні дослідження соціальних та, педагогічних явищ і персоналій провідників;, – конкретно-пошуковий – вивчення історичних, наукових і літературних, джерел; вивчення бази словників і довідникової літератури; дослідження, зарубіжних науково-педагогічних видань; узагальнення матеріалів, підготовка, та видання наукових статей, монографій, тексту дисертації;, – персоналістично-біографічний – вивчення біографічних даних та, творчої провідницької діяльності видатних постатей національної еліти;, інтерв’ю з фундаторами українського державотворення, листування та бесіди;, бесіди з перекладачами англомовних видань з проблеми провідництва;, анкетування та обробка результатів анкетування студентів, педагогів,, керівників закладів загальної середньої освіти;– обсерваційні: вивчення спогадів, матеріалів листування, зустрічі-бесіди, , інтерв’ю із сучасними провідниками національної освіти.