Мета дослідження – визначити основні інтратекстуальні моделі та, інтертекстуальну організацію наративного дискурсу у прозі Ю.Косача,, 7, І.Костецького та В.Домонтовича. З цим пов’язане вирішення низки конкретних, завдань, зокрема, – уточнити сенсогенез наративного дискурсу, його типологічні та, функціональні особливості;, – визначити основні компоненти комунікативної моделі наративного дискурсу;, – охарактеризувати основні шляхи оновлення наративних практик у, модерністичній літературі першої половини ХХ ст.;, – виявити специфіку втілення наративних інтратекстуальних моделей у прозі, Ю.Косача, І.Костецького та В.Домонтовича;, – охарактеризувати функціональну позицію наратора, його наративну, компетентність, ступінь експліцитності/імпліцитності у структурі розповідного, дискурсу;, – проаналізувати контекстуальні прийоми реалізації дискурсу наратора і, дискурсу персонажа;, – з’ясувати типологічні особливості та функції інтертекстуальних одиниць у, структурі розповідного твору;, – простежити стратегії реалізації інтертекстем у творчості мурівських, модерністів, специфіку генерації нових смислів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0