Мета дисертаційної роботи полягає в системно-аналітичному вивченні, метажанру художньо-документальної прози українського шістдесятництва як, сегмента цілісного літературного процесу другої половини ХХ – початку, ХХІ століття., Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:, – систематизувати теоретичні й літературно-критичні погляди на жанрові, особливості нефікційної прози, визначити її художньо-документальну, природу;, – виробити критерії літературознавчої рецепції нефікційного набутку, українських шістдесятників;, – проаналізувати художньо-документальні твори покоління Руху Опору, як метажанрове явище;, – вирізнити такі основні жанрові моделі новітньої літератури факту, як, щоденник, мемуари, автобіографія, записки, лист, некролог, усна, оповідь, простежити їхні модифікаційні тенденції; 12, – реконструювати культурно-історичне тло письменницького буття доби, шістдесятництва, схарактеризувати екзистенцію творчої особистості в, умовах загроженого існування, зумовленого тиском тоталітарно-, ідеологічної системи;, – з’ясувати осмислення шістдесятниками проблем творчої лабораторії, письменника, творчого процесу своєї доби;, – схарактеризувати літературно-критичні візії представників протестного, покоління, їхні оцінки творчості Т. Шевченка, Лесі Українки,, В. Свідзінського, П. Загребельного, Гр.Тютюнника;, – окреслити ставлення шістдесятників до соцреалізму як офіційної, ідеологічної доктрини, зокрема на прикладі творчості О. Корнійчука;, – висвітлити поетику різножанрового нефікційного письма митців-, шістдесятників, закцентувати його основні стильові координати.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0