Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2016. – Вип. 112 (9)., Досліджується маловивчене в історичній науці питання підготовки земельних ресурсів для переселенців на півдні України у 1920-х роках. Акцентується увага на тому, що на середину 1920-х рр. у зоні Полісся і лісостепу республіки з’явилося 5,3 млн. безземельного або малоземельного селянства. А наприкінці цього десятиліття їх чисельність зросла до 9,5 млн. осіб. Для вирішення цієї проблеми керівництво СРСР і УСРР розробили програму переселення малоземельного населення у Всесоюзний і республіканський колонізаційні фонди. Зокрема, на півдні України для переселенців було виділено 1,7 млн. дес. земель. Однак переважна більшість цих угідь знаходилася у малообжитих районах, а їх землі потребували значних капіталовкладень для проведення їх окультурення. До землевпорядкувальних заходів належало звільнення земель від різних чагарників, проведення вапнування кислотних ґрунтів, створення системи протиерозійних заходів шляхом насадження різних лісосмуг, лісових масивів у ярах та балках і саме основне – забезпечення новостворених сіл та хуторів водою. Для пошуку води була проведена значна геолого- і гідророзвідувальна робота. Побудовано велику кількість колодязів, ставків, водосховищ. Проведено по хуторах і селах до будинків водопроводи. Всі ці в комплексі роботи щодо окультурення земель створили сприятливі умови для налагодження переселенцями на цих ґрунтах продуктивного сільського господарства.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0