Стаття «Місця пам’яті та комеморативні практики як елементи та інструменти політики історичної пам’яті України та Польщі 1991–2013 р.p.» // Наталія Роїк

Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2020. – Вип. 155 (4)., Мета дослідження − встановити роль і значення місць пам’яті в українсько-польських міждержавних відносинах. В статті звернуто увагу на те, що європейська інтеграція спонукала Україну і Польщу до подолання наслідків міжетнічних суперечок та упереджень. У врегулюванні конфлікту пам’яті в регіоні та переосмисленні історичного минулого важливу роль відіграли комеморативні заходи 1991–2013 років. Наголошено, що Україною та Польщею запозичена європейська модель переосмислення історичного минулого, реконструкції стереотипів колективної свідомості, побудови національних політик пам’яті та національної ідентичності. Історична пам’ять стала предметом зовнішньої політики і безпосередньо вплинула на перебіг українсько-польської співпраці. В Україні і Польщі політичний рівень мав провідне значення у легітимізації історичної пам’яті, яка спрямовувала зовнішньополітичні відносини у конструктивне русло співпраці − аж до подій загострення історичного діалогу 2015–2018 років. Доведено, що важливими елементами політики пам’яті України і Польщі є місця пам’яті та проведення комеморативних практик, а також одним із факторів, котрі ускладнюють процес українсько-польського порозуміння є конфлікти пам’ятей. При написанні статті використано принципи науковості, системності, структурності та комплексного підходу. Дослідження на теоретичному рівні здійснено з допомогою методів індукції та дедукції, аналізу, синтезу та узагальнення, а також аналітичного, системного методів та методу порівняльного аналізу.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0