Тому, метою даного дослідження є розкриття принципів, та напрямів діяльності перших українських національно-демократичних, урядів по створенню національної системи освіти, форм і методів, які, застосовувалися при цьому місцевими органами управління освітою України, у 1917-1920 рр. Відповідно до зазначеної мети автор ставить такі завдання:, – проаналізувати конструктивну діяльність перших українських урядів, у галузі організації нової системи освіти за обставин революційного зламу, імперсько-колоніального державного апарату;, – відтворити та систематизувати основні ідеї концепції єдиної школи,, що розроблялася і втілювалася в життя впродовж 1917-1920 рр.,, обгрунтувати необхідність першочергового реформування й українізації, початкової освіти. Базуючись на архівних джерелах, дослідити динаміку, розвитку української початкової школи, виявити особливості українізації, шкільної справи в окремих губерніях України;, – охарактеризувати стан і розвиток середньої загальноосвітньої та, спеціальної школи. Визначити чинники і напрями розвитку цих навчальних, закладів у період демократичних перетворень, особливу увагу при цьому, звернути на політику реформування середньої педагогічної освіти;, – дослідити ступінь українізації дореволюційної мережі вищих навчальних закладів, історію становлення і розвитку вищої національної освіти;, – узагальнити історичний досвід реформування освіти впродовж 1917-, 1920 рр. та сформулювати рекомендації щодо його використання в сфері, політичної, науково-дослідної та педагогічної діяльності на сучасному етапі, національного державотворення.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0