Мабуть, оглядаючись на свої життєві дороги і відчуваючи оту оновлюючу силу землі, що спородила його, людей, що дали розум і серце й провели в життя, Микола Рудь більше мав на увазі самого себе, аніж чумаків, коли писав у романі «І не сказала люблю» (з циклу «Боривітер»): «З Криму ти не повернешся з мажами солі, з возами риби, якщо не напасеш воли в отому ріжку між Ореллю та Берестовою»…
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0