Каран Д.Б. Костянтин Харлампóвич (1870–1932): особистість, науковець, громадський діяч. – Рукопис., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національна академія наук України. Інститут історії України. – Київ. 2018., У дисертації досліджено біографію, науковий доробок, ідейно-теоретичні погляди та концепції К.В.Харлампóвича (18.07.1870 – 24.03.1932 рр.), його викладацька і громадська діяльність. Дисертаційне дослідження базується на джерелах та архівних матеріалах, які зберігаються в 14 архівосховищах України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Польща (матеріали 11 архівосховищ вперше вводиться до наукового обігу). Автор дослідив дитинство, період навчання, а також особисте життя вченого, провів аналіз формування наукового світогляду в школі цивільної «Західноруської» історіографії, висвітлив партійне протистояння в Казанському університеті, чиновницьку кар’єру вченого., Досліджено системну поглядів К.В.Харлампóвича як результат науково-теоретичної діяльності вченого. Через призму листування з однокурсниками, колегами по єпархіальному комітету, рідними відтворено сферу приватного життя особи вченого. Наукові інтереси та зв’язки простежено в листуванні з академічною спільнотою Російської академії наук і Всеукраїнської академії наук., Ключові слова: К.В.Харлампóвич, історик церкви, історія освіти в Україні, українсько-російські взаємовпливи XVI–XVIII ст., школа Західноруської історіографії, західнорусизм, РАН, Петроградське слов’янське благодійне товариство, Товариство археології, історії і етнографії, історія УАН–ВУАН, професор Казанського університету.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0