Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 27: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2018., Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільно-політичного дискурсу Федеративної Республіки Німеччина щодо країн «Нової Східної Європи», які опинилися поза кордонами розширеного Європейського Союзу в 2004–2017 рр. Термін «Нова Східна Європа» щодо Республіки Білорусі, Республіки Молдови та України використано з огляду на диференціацію політичного та суто географічного розуміння поняття «Східне партнерство»., З огляду на досягнутий рівень внутрішніх демократичних перетворень і ступінь наближення до Євросоюзу Україна, Білорусь і Молдова перебувають на різних етапах. Російська гібридна агресія негативно вплинула на процес європейської інтеграції України. Територіальні проблеми з Придністров’ям також не дозволять Молдові в найближчому майбутньому стати повноправним членом Євросоюзу. Натомість Білорусі вдалося поліпшити політичні відносини з Європейським Союзом, запропонувавши Мінськ як місце дипломатичних зусиль з урегулювання конфлікту на Донбасі., У висновках зазначається, що події 2013–2017 рр. засвідчили помилковість інерційної зовнішньополітичної стратегії ФРН у східноєвропейському напрямку, а також продемонстрували брак фундаментальних знань про східноєвропейський регіон у Німеччині. Жодному федеральному урядові не вдалося виробити чіткої програми взаємодії зі східноєвропейськими державами. Європейська політика сусідства, а згодом і програма ЄС «Східне партнерство», які підтримувалися ФРН, передбачали поглиблений діалог інституцій Євросоюзу з країнами «Нової Східної Європи» без гарантій їхнього членства в спільноті. Саме цей аспект ускладнив адаптацію «Східного партнерства» до ситуації, що склалася внаслідок російської гібридної агресії щодо України.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0