Міжнародні відносини середини XVII століття і укладення Віленського договору між Річчю Посполитою та Росією у 1656 році // Ярослав Федорук

Мета дисертації полягає в тому, щоб, по-перше, на основі вивчення західно-, європейських та слов’янських джерел, а також аналізу української, російської,, польської, шведської, французької, німецько- та англомовної історіографії дослі-, дити, як міжнародні відносини середини XVII ст. розвивалися у Центрально-, Східній та Північній Європі в напрямі укладення мирного договору між Росією і, Річчю Посполитою. По-друге, на основі московських, польсько-литовських, авст-, рійських і українських документів (тобто всіх учасників переговорів) простежити, розвиток дискусій під час роботи посольського з’їзду. І, по-третє, визначити, яке, місце в обговореннях під Вільном мало українське питання і як цей договір впли-, нув на зовнішню політику Богдана Хмельницького. У зв’язку з цим у дисертації, поставлено наступні завдання:, – дослідити дипломатію Габсбурзької імперії наприкінці 1654 – у середині, 1655 рр., в результаті якої почалися переговори австрійських послів у Москві про, польсько-московське примирення;, – показати, як Карл Х Ґустав реагував на зміни міжнародних відносин у, Центрально-Східній Європі після сходження на шведський престол у червні, 1654 р.;, – з’ясувати, як напад Швеції на Річ Посполиту вплинув на міжнародні відно-, сини того часу, зокрема на російсько-шведське протистояння у Великому князівс-, тві Литовському, Лівонії та балтійському регіоні в цілому;, 8, – вивчити політику Бранденбурзького князівства і Східної Пруссії та її впливи, на дипломатію Швеції, Росії і Речі Посполитої;, – визначити роль Австрії у планах Яна Казимира щодо визволення країни від, шведського і російського завоювання;, – встановити мотиви польсько-литовських політиків, за якими вони здійснюва-, ли проект передачі корони комусь із інших володарів vivente rege, тобто за життя, пануючого короля;, – проаналізувати московсько-литовсько-польські відносини від осені 1655 р. до, середини 1656 р., коли Олексій Михайлович і Ян Казимир вирішили всі питання, щодо майбутніх переговорів під Вільном і виробили повноважні інструкції своїм, послам;, – охарактеризувати політику Швеції у період, коли між Росією і Річчю Поспо-, литою велися безпосередні переговори про скликання Віленської комісії, і виді-, лити впливи Франції на розвиток дипломатії у Центрально-Східній Європі у цей, час;, – дослідити позицію Богдана Хмельницького у 1656 р. щодо ймовірного укла-, дення миру між Росією і Річчю Посполитою;, – проаналізувати сам процес переговорів під Вільном, етапи роботи комісії, го-, ловні проблеми, довкола яких учасники вели дискусії, і умови самого договору, від 3 листопада 1656 р.;, – вивчити діяльність українського посольства на переговорах і реакцію політи-, ків у Чигирині на новини про укладення Віленського договору.