Стаття «Тарнавка і Поріччя – юридики львівського домініканського монастиря Божого Тіла» // Андрій Фелонюк

Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. – Частина 1. – (Вісник Львівського університету. Серія історична. – Спеціальний випуск’2016)., У центрі уваги автора – адміністративно-правовий статус, населення та, місцезнаходження Тарнавки і Поріччя – юридик львівських передмість XVII–, XVIII ст. Адміністративно-фінансова влада над їхніми мешканцями належала пріору, та синдику львівського домініканського монастиря Божого Тіла і двом війтівсько-, лавничим урядам (кожний складався з війта, чотирьох лавників і писаря). Усі, цивільно-правові відносини між мешканцями юридик відбувалися за згодою і волею, цих урядників. Контроль, головно за відчуженням нерухомості, був зумовлений, потребою зберегти цілісний адміністративно-правовий статус юридик, який був, запорукою стабільних чиншових оплат монастиреві. Кримінальне судочинство було, в компетенції бурґґрафа. Поріччя у другій половині XVIII ст. – заселеніша юридика, (18/22 оселі), тоді як Тарнавка нараховувала від 14 до 18 осель. За професійним, складом на юридиках переважали ткачі. Показовим свідченням цього є історичний, урбанонім (одонім) на території Поріччя – вулиця Ткацька, яка відома на картах від, 1840-х років. За національно-конфесійною приналежністю мешканці юридик виразно, поділялися на поляків і українців, навіть лавниками обирали по двох представників, від цих громад. Важливим чинником національної-релігійної присутності українців, на Тарнавці була церква Різдва Богородиці, навколо якої гуртувалося „парафіяльне, суспільство” з її мешканців, а також сусідньої Зборовщини. Поріччя займало, компактну територію у північній частині Замкового передмістя, його обмежували, р. Полтва та інші юридики. Натомість малозаселена Тарнавка – просторово, розлегліша (до неї входив фільварок, із полями, лукою, пасовищем, городами,, ставком і млином), локалізувалася на східній периферії передмістя, межуючи зі, Знесінням і добрами василіанського монастиря Св. Івана Богослова., Ключові слова: Тарнавка, Поріччя, юридика, Краківське (Замкове) передмістя,, домініканський монастир Божого Тіла, пріор, війт, лавник.