Доказом активного вивчення історії Мараморощини була поява декількох науково цінних досліджень у другій половині ХІХ – перші десятиліття ХХ ст. Серед них особливу увагу заслуговує доробок Яноша Мігалі. У 1901 р., Я. Мігалї опублікував свій джерелознавчий збірник «Дипломи Марамороша», а на його основі у 1910 р. — «Історію Марамороша». Дослідник порушив десятки проблем середньовічної історії Марамороша, увів до наукового вжитку масу документів, які недоступні сьогодні., Основну масу документів збірника Я.Мігалі становлять королівські грамоти XIV – XV ст. В них зафіксовані щедрі дарування – земель, титулів, посад. Ця група документів репрезентує соціальну історію Марморощини на етапі формування системи дворянського землеволодіння., Автор статті зауважив, що структура суспільства Мармороського комітату і земельно-майнові відносини XIV – XV ст. мали свою особливість. Суспільство сформувалося із джерел дворянського та кенезіального землеволодіння. Обидва були результатом королівського дарування. Документи, подані Я. Мігалі відображають певний етап формування цієї особливої системи дворянського суспільства. Прикметно, що грамоти видані або повторені королем Людовіком Великим фіксують нових власників, підтверджують право володіння на даровані ще попереднім королем. А ось документи з часів правління Жігмонда у більшій частині вказують на суперечки між землевласниками, старими і новими власниками, сусідами тощо.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0