етнічну, культурну, суспільну, самоідентифікацію, комунікативно-психічну,, Филипець О.З. Мовний автостереотип поляка і гетеростереотип українця в, середовищі студентської молоді Польщі (на матеріалі анкетування 2018–, 2020 років). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» зі спеціальності 035 «Філологія». – Львівський національний, університет імені Івана Франка, Львів, 2024., Динаміка польсько-українських контактів на всіх рівнях – від міжнародного до міжособистісного – сприяє розвиткові стереотипних уявлень про два, народи. Актуальність дослідження мотивовано потребою комплексного, вивчення автостереотипних рис поляка і гетеростереотипних рис українця в, середовищі польської студентської молоді на репрезентативному фактичному, матеріалі. Мета дисертації – дослідити сучасний (2018–2020 років) мовний, автостереотип поляка й гетеростереотип українця в колективній свідомості, сучасної студентської молоді Польщі. Об’єктом дослідження є стереотипні риси, поляка й українця в колективній свідомості студентів польських університетів, а, предметом – мовний автостереотип поляка та гетеростереотип українця як складових мовної картини світу студентської молоді сучасної Польщі. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському й, польському мовознавстві на матеріалі великого за обсягом анонімного анкетування здійснено комплексний аналіз автостереотипу поляка і гетеростереотипу, українця в колективній свідомості студентів закладів вищої освіти сучасної, Польщі (на матеріалі анкетування 2018–2020 років) й зіставлено згадані стереотипи. Уперше проаналізовано образи «типового», «справжнього» й «ідеального», поляка й українця як трьох варіантів стереотипу. На основі аналізу авто- і, гетеростереотипів поляка й українця засвідчено ціннісні орієнтири сучасної, польської молоді щодо представників своєї та української національностей., 3, Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження становлять передусім, праці етнолінгвістів люблінської і вроцлавської школи вивчення стереотипів як, складових мовної картини світу й інших мовознавців, які займалися дослідженням стереотипних уявлень (Є. Бартмінського, C. Нєбжеґовської-Бартмінської,, В. Пісарека, К. Пісаркової, Р. Токарського, В. Хлєбди, Я. Анусєвича та ін.)., Дослідження виконано на основі проведеного в 2018–2020 рр. анкетування, 1195 студентів гуманітарних спеціальностей із 8-ми польських університетів:, Жешівського (197 респондентів), Лодзького (197), Університету Миколая Коперника в Торуні (166), Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (140),, Вроцлавського (140), Силезького (128), Яґеллонського (117) університетів та, Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (110). Матеріалом дослідження стали 20782 одиниці (13201 – для характеристики поляка і 7581 –, українця) – лексеми, словосполучення, усталені сполуки різного ступеня семантичної зрощеності, речення, невеликі тексти (наприклад, анекдоти) з 2390 анкет,, 1195 з яких присвячено автостереотипові поляка і 1195 – гетеростереотипові, українця. У дисертації підтверджено доцільність залучення даних анкетування як, інструменту виявлення мовних стереотипів серед соціально однорідної і кількісно репрезентативної (не менше 100 осіб із одного осередка) групи респондентів., Проаналізовано психологічний, соціологічний і лінгвістичний підходи до, розуміння терміна «стереотип» і прийнято його семантико-формальне трактування як сукупності суб’єктивно детермінованих уявлень про предмет, що, включає в себе описові й оцінні риси, а також такі, що є результатом інтерпретації дійсності в рамках пізнавальних суспільних моделей. З’ясовано, що, стереотип не обмежується негативними рисами як складовими упередження, а, містить емоційну характеристику та нейтральні, категорійні риси об’єкта, які, формують його образ у свідомості пересічного носія мови. Представлено, відмінності терміна «стереотип» від поширених у когнітивній етнолінгвістиці, термінів «поняття», «концепт», «прототип». Порушено проблему категоризації, як механізму впорядкування знань про позамовну дійсність, яка найповніше, відображається в максимальних дефініціях слів, серед яких – когнітивна, 4, дефініція й експлікація понять. Окреслено теорії класичної (логічної) та, натуральної (прототипної) категоризації. Проаналізовано сутність відкритого, характеру значення слова., Досліджено студентські дефініції і відповідники етнонімів Polak i Ukrainєc; виявлено риси «типового», «справжнього» й «ідеального» поляка й, асоційовані з представниками згаданих національностей «предмети» (в широкому розумінні); простежено риси поляка й українця на основі фразематичних одиниць й анекдотів. На підставі студентських дефініцій слів Polak i, Ukrainєc встановлено категоризації цих етнонімів: географічну, політичну,, мовну та національну. На основі студентських дефініцій при автостереотипному підході поляк – це особа, яка народилася, проживає в Польщі і має, польське походження, національність, є громадянином Польщі, це європеєць,, слов’янин, особа, що декларує свою належність до польського народу, відчуває, глибокий зв’язок із Польщею й ідентифікує себе як поляк, шанує й культивує, польські традиції і культуру. Гетеростереотипна перспектива студентських, дефініцій показує, що українець – це особа, що народилася, проживає в Україні,, є сусідом поляків, має українське громадянство й національність, походить з, України, є гордим за своє походження, розмовляє українською мовою, ідентифікує себе з українським народом і виражає зв’язок із Україною, є патріотом,, декларує своє патріотичне ставлення до українських традицій, культури, є прив’язаним до своєї батьківщини, часто в Польщі є студентом. Виявлено відповідники етнонімів Polak та Ukrainєc і їх категоризації: географічну, політичну,, мовну та національну. На позначення поляка студентська молодь пропонує, переважно назви: сebulak, cebula, Polaczek – cebulaczek, Janusz i Grażyna, Seba,, Karyna, Dżesika, Polonus, Polonia, brat, sąsiad, nosacz, sąsiad, patriota, orzeł,, biało-czerwony, obywatel Polski, złodzєj, rodak, nasz, swój, Lach, Lechita. Серед, студентських номінацій українця найчастішими є: sąsiad, kijowianin, obcokrajowєc, cudzy, obywatel Ukrainy, banderowєc, upowєc, emigrant, uchodźca, pra-, 5, cownik, człowєk, mężczyzna, brat, Sasza. Rusin, Rusek, ruski, kozak, Słowianin,, mєszkanєc Kresów, szoszon., Риси «типового», «справжнього», «ідеального» поляка й українця та риси,, виокремлені на основі характерних для поляка й українця «предметів» –, асоціацій, фразематичних одиниць й анекдотів про поляка й українця, творять, лексико-семантичні групи («аспекти»), що відображають спосіб інтерпретації, певного сегмента позамовної дійсності. В образах «типового», «справжнього»,, «ідеального» поляка й українця виокремлено комунікативно-психічний, політичний, суспільний, культурний аспекти та аспект «зовнішній вигляд». Стереотип «справжнього» поляка й українця коливається між образом «типового» й, «ідеального» репрезентантів відповідної національності. Стереотип «справжнього» поляка крізь призму виявлених аспектів корелює між стереотипами, «типового» й «ідеального» репрезентанта, однак домінує в ньому елемент бажаності й зразковості. Стереотип «ідеального» поляка базується на позитивних, рисах зі стереотипу «типового», а також є опозицією до негативних рис, «типового» поляка. У світлі комунікативно-психічного аспекту «справжній», українець більшою мірою відповідає «типовому», ніж «ідеальному». Крізь, призму суспільного, політичного, культурного аспектів та «зовнішнього, вигляду» стереотип «справжнього» українця частіше тяжіє до уявлень про, «ідеального» представника, адже містить більше одиниць – експонентів однієї, риси, а також маркери ідеальності й бажаності (заперечні речення, речення із, компонентом «powinєn»). Модель «ідеального» представника української, національності в межах комунікативно-психічного, політичного, культурного,, суспільного аспектів і аспекту «зовнішній вигляд» частково опирається на, позитивні риси із образу «типового» українця і містить деякі опозиційні риси, до негативних ознак із варіанта «типового»., Виявлено автостереотип поляка й гетеростереотип українця на основі, назв характерних для них «предметів» крізь призму політичного, суспільного,, культурного, кулінарного, побутового аспектів та аспектів «зовнішній вигляд» і, «матеріальні цінності». У мовній картині світу студентів із поляком асоцію-, 6, ються (у послідовності спадання кількості фіксацій відповідних назв): герб,, біло-червоний прапор, спортивний костюм, босоніжки зі шкарпетками, пакет із, мережі магазинів «Бєдронка», вуса, великий пивний живіт, польські національні страви біґос і журек, вареники, відбивна, квашені огірки, бульйон, пиво,, горілка, автомобіль «Пассат». Гетеростереотип українця в колективній свідомості студентів формують такі асоціації: народне вбрання, вишиванка, вінок,, спортивний костюм, фірмовий і брендовий одяг, хутро, валіза, наплічник, робітниче вбрання, кросівки, коралі, український борщ, вареники, пельмені, солодощі, українські цукерки, цукерки «Корівка», халва, шоколад «Рошен», сало,, алкоголь, горілка, синьо-жовтий прапор, гімн, національний герб, Карта поляка., Фразематичні одиниці на позначення поляка відсилають до комунікативно-психічного, суспільного, культурного, політичного аспектів, а одиниці на, позначення українця – ще й додатково до кулінарного. За даними аналізу, сучасних фразематичних одиниць поляк: уміє вчитися на своїх помилках і є, умілим, знає польську мову, є хоробрим, нестабільним у поглядах, відкритим,, недолугим, гостинним, скупим, лицарем і шляхтичем. Засвідчено нечіткість і, плинність меж аспектів, що зумовлює взаємонакладання їхніх периферійних, зон. Зіставний аналіз авто- і гетеростереотипних уявлень дає змогу з’ясувати,, що однаковими для поляка і українця є уявлення про них як мешканців,, громадян, відповідно, Польщі й України, патріотів, слов’ян і європейців. Для, двох аналізованих національностей виявлено традиційні стереотипи: поляка –, католика, шляхтича, лицаря, а українця – православного, бандерівця, упівця,, козака. Сприйняття поляка й українця в колективній свідомості польської, молоді пов’язано із росією, однак ремарки анкетованих засвідчують помилковість і невідповідність цих асоціацій. У свідомості студентської молоді, Польщі українець постає як заробітчанин, робітник, дешева робоча сила, а, також як студент, друг, брат, союзник і колега, який навчається в Польщі за, програмою академічної мобільності «Еразмус». З поляком студенти асоціюють, поширені в польській лінгвокультурі метафори: Janusz i Grażyna, Polaczekcebulaczek, cebula. Засвідчено закорінену в ментальності польської молоді, 7, бінарну опозицію «свій – чужий», крізь призму якої поляка окреслено як свого,, нашого, а українця як іноземця, чужого. При гетеростереотипному підході, перцепція українця відбувається у світлі категорій «Захід – Схід» як людини зі, сходу. Простежено ціннісні орієнтири, за допомогою яких студентська молодь, окреслює представників своєї й української національностей. Так, у ментальності сучасної польської молоді закріплено такі цінності: толерантність, чесність,, приємність, увічливість, щирість, веселість, приязність, готовність допомогти,, доброзичливість, умілість, освіченість, бажання розвиватися, культурність, родинність, гостинність, працьовитість. працьовитість, родинність, гостинність., Серед цінностей польської молоді є знання польської мови й історії, турбота й, повага до історії, культури, які, на думку, респондентів, повинні характеризувати також представників інших національностей. На основі анкетування, простежено кореляцію географічного розташування носіїв мови зі специфікою, стереотипів поляка й українця як складових студентської мовної картини світу., Виявлено, що географічне розташування міст Польщі щодо кордону з Україною, зумовило частішу появу серед люблінських і жешівських студентів окреслень, українця як сусіда, «шошона», асоційованих іх українцем назв солодощів, (cukєrki «Krówki», chałwa, słodycze), рис «схильність до скарг, нарікання»,, «заздрість». Детермінація географічним чинником автостереотипних уявлень, виявляться на підставі асоційованих із поляком назв страв, що є характерними, для тих міст, з яких походять респонденти (цибуляник із Любліна, рогалик, Святого Марціна з Познані тощо)., Еволюція стереотипних уявлень зумовлена суспільно-політичними чинниками. За результатами попередніх досліджень автостереотипу поляка 1990 та, 2000 років домінують політичний і культурний аспекти, у світлі яких поляк є, патріотом, прив’язаним до культури, характеризується солідарністю, є ідеалістом, але водночас поляк є контрабандистом, торговцем. Натомість на підставі, даних анкетування 2018–2020 років не виявлено стереотипних рис поляка як, ідеаліста, солідарної людини, контрабандиста, торговця. У сучасних дослідження, на противагу попередньому в 2009 році, не виокремлено гетеростереотипу, 8, українця – землероба, торговця, українки як жінки легкої поведінки, не асоціюються з українцем Помаранчева революція і президент України В. Ющенко., Реконструкція сучасних мовних авто- і гетеростереотипу поляка й українця дає, можливість простежити перепрофілювання студентських уявлень у бік комунікативно-психічного й суспільного аспектів., Ключові слова: стереотип, мовна картина світу, зіставний аналіз, дефініція, категоризація, семантика, фразематична одиниця, цінності, асоціації,, анкетування, польська мова, варіантність, ментальність, колективна мовна, свідомість.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0