Мета дослідження полягає у з’ясуванні місця та ролі української еміграції 1920–1939 рр. у створенні літопису Української революції, узагальненні діяльності наукових центрів за межами України і тенденцій розвитку української історичної науки в зарубіжжі, насамперед, в історіографії Визвольних змагань першої чверті ХХ ст., Поставлена дисертантом мета визначила завдання:, – дослідити значення та роль військової еміграції УНР у розвитку української історичної науки, проаналізувати її концепції у працях М.Грушевського та С.Петлюри, визначити головні напрямки дослідження військово-політичної історії України;, – показати вирішення проблем воєнної історії в працях військових істориків ЗУНР; реконструювати організацію, напрямки і здобутки воєнно-історичної роботи в таборах інтернованих частин Галицької армії в Чехословаччині, проаналізувати дослідження галицьких військовиків історії національно-визвольної боротьби 1914–1923 рр.;, – узагальнити гетьманську концепцію Української революції та її вплив на воєнно-історичні дослідження;, – показати спільне та відмінне в концепціях трьох гілок української еміграції щодо висвітлення подій Української революції 1917–1921 рр.;, – виокремити недостатньо опрацьовані сторінки її історії та визначити напрямки подальших досліджень даної проблематики.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0