У монографії розглядається дія актуалізованих структурно-семантичних моделей словотворення сучасної української літературної мови (друга половина 80-х років ХХ — початок ХХІ ст.) — як наслідок значної активізації в цей період таких визначальних чинників номінативно-словотворчих процесів, як, з одного боку, потреба в істотному оновленні комплексу номінативних засобів мови у зв’язку з оновленням кола понять, що потребують мовного вираження, та фокусуванням пріоритетної уваги суспільства на нових соціальних цінностях, а з другого, — потреба в дальшому коригуванні (нормуванні та систематизації) різних сегментів словотвірної структури української літературної мови. Для мовознавців — науковців і викладачів, студентів-філологів, учителів і широкого кола тих, хто цікавиться проблемами сучасного стану української літературної мови та тенденціями її розвитку.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0
