Візуальна публіцистика як історичне джерело. Альманах «ДіПініада». 1946-1947 // Володимир Тарасов

У центрі уваги автора – самвидавний сатиричний проект «ДіПініада» харківського поета та інженера Владислава Елліса (1913-1975) і московського художника Володимира Одінокова, яких упродовж другої половини 1940-х років поєднала доля у спільному просторі табору для переміщених осіб (ДіПі / DPs) Пазінг-Мюнхен американської зони окупації Німеччини. Альманах мав формат сатиричної стінівки та у встановлених документально хронологічних межах виходив упродовж 1946-1947 рр., Особливості повсякденного життя переміщених осіб формувалися в умовах мінливого, надзвичайно нестабільного післявоєнного часу. Сатирична загостреність «ДіПініади» є, частиною цього складного комплексу протиріч, що суттєво впливає на характер сюжетики та побудову образів головних дійових персонажів альманаху. Запропоноване дослідження є лише першим кроком в аналізі цікавого та важливого проекту для розуміння сутності візуальної репрезентації культури ДіПі.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0