Висвітлено етапні наслідки ідентифікації групи топонімів Жаб’є як реплік прототипу Jābiya: то була назва столиці гасанідів, християнізованих арабів-федератів Візантії VI–VII ст. Ця ідентифікація уможливила системне зведення всієї множини раніше вивчених історичних реплік в Україні назв-прототипів із Сирії візантійського часу. Серед врахованих прототипів на Близькому Сході: топоніми – ‘Asqalan Аскалан, Callinicum Калінік / Raqqa Ракка, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Halab Халеб, ḤAWRĀN гори аль-Хауран, Jābiya Джабія, Jarash Джараш, JIBAL Джибал, Quds = Bayt al-Maqdis Єрусалим, Laodicaea / Ladhiq Лаодікея, Palmyra Пальмира, PHOENICIA Фінікія, Ruṣāfa / Sergiopolis / Ῥάφες Русафа, Tiberias Тиверіада, Tripolis Триполіс, Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Сирія, Yathrib / Medina Ясріб; антропоніми –Theodosius Феодосій, Ya’qūbī Jacob Baradaeus. Вірогідні репліки цих прототипів в Україні станом на 2019 р.: Осколонівка, Скалонівка, Калинуватка, Калинівка (понад 80 назв), Раки, Рачинці, Дамаски, Демешківці, Фиголівка, Халеп’я, Халепці, Твердохліби (3), Гавронці, Га- вронщина, Жабелівка, група Жеб’є (20), Яроші (4), Ярошівка (4), Яришів, Чепелівка, група Куцівка, Магдин, Ладижин (6), Пальмирівка, Пониква, Пониковиця, Русава, Росава (4), Расавка, Росоха, Росоховатка, Сергії, Тиврів (2), Трипілля (2), Шами / Суржа, Сурож, Яструб- (14), Педоси, Ходоси, Якубівка та ін. Перші візантійські прототипи реплік цього вектора (Три- поль, Халѣпъ, Корсунь) припустили ще В. З. Завитневич і О. І. Соболевський (1888, 1911). Решту синхоричних назв із різним рівнем вірогідності віднайдено методом топонімічного контекстування у 2005–2019 рр. Поетапно розкриваються фрагменти автентичної давньої системи назв, що згодом зазнали ряду закономірних і випадкових звукових змін і переомислень. Теперішня знахідка цілої вихідної території у Сирії та Палестині з великою концентрацією прототипів цього вектора топонімів-реплік України надає нової якості науковим уявленням про зміст і форми контактів із Візантією степових і лісостепових племен Наддніпрянщини в долітописний період (IV–IX ст.)., Сирійський пласт топонімії України візантійського часу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — 2020. — № 1 (26). — с. 37-44
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0