Мовна ситуація на Буковині в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. і розвиток української літературної мови // Людмила Ткач

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження, полягає в тому, щоб схарактеризувати мовну ситуацію Буковини кінця ХІХ –, початку ХХ ст. та виявити вплив мовно-культурного середовища на розвиток, національного життя, мовної свідомості українців Буковини кінця ХІХ –, початку ХХ ст., на утвердження офіційного статусу та розширення соціаль-, ної бази української мови, схарактеризувавши при цьому: 1) загальні обста-, вини регіонального функціонування української мови в кінці ХІХ – на, початку ХХ ст.; 2) протиставні риси східноукраїнського та західноукраїнсь-, кого варіантів літературної мови цього періоду; 3) головні тенденції розвитку, 27, літературної мови на західноукраїнських землях у формуванні її лексичного,, фразеологічного та стилістичного рівнів; 4) механізми міжмовної взаємодії та, їх відображення у формі й значенні лексичних одиниць української мови;, 5) відбиття західноукраїнського слововжитку в українській лексикографії, ХХ ст. та перспективи його відтворення як у подальшій практиці академічної, лексикографії української мови, так і в щоденному сучасному мовленні., Досягнення названої мети передбачає необхідність розв’язати такі, основні завдання:, 1) дослідити й проаналізувати суспільні умови й головні тенденції, розвитку української літературної мови в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в, контексті її взаємин зі співтериторіальними мовами та мовами культурної, орієнтації;, 2) докладно висвітлити проблему „галичанізмів” у мовних дискусіях, кінця ХІХ – початку ХХ ст. та в сучасному українському мовознавстві;, 3) схарактеризувати багатомовне тло літературно-мовного процесу на, західноукраїнських землях в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та культурно-, мовне середовище Буковини цього періоду;, 4) обґрунтувати продуктивність гіпотези про існування галицько-, буковинського койне як передумови формування західноукраїнського, варіанта літературної мови кінця ХІХ – початку ХХ ст. для дослідження й, концептуального переосмислення історії української літературної мови;, підкріпивши цю гіпотезу конкретними мовними фактами;, 5) виявити і задокументувати корпус мовних одиниць лексичного,, фразеологічного, словотвірного, граматичного рівнів, на формі й значенні, яких позначився вплив співтериторіальних мов та мов культурної орієнтації;, 6) виявити й назвати можливі причини історичного та соціолінгвістич-, ного характеру, що вплинули на існування й функціонування таких одиниць, в українській мові кінця ХІХ – початку ХХ ст.;, 7) здійснити аналіз відповідних лексичних та фразеологічних одиниць, щодо їх представленості в українських лексикографічних джерелах кінця, 28, ХVI – першої половини XVII ст., в текстах історичних пам’яток, у сучасних, лексикографічних джерелах, у творах української літератури від XVI ст. до, нашого часу, з яких основними є: „Лексикон словенороський” П. Беринди,, українські літописи XVII ст. („Хроніка…” Ф. Софоновича і „Літопис, Самовидця”), універсали гетьманів Б. Хмельницького, І. Мазепи, „Словник, української мови XVI – першої половини XVII ст.” (13 випусків),, „Малоруско-німецкий словар” Є. Желехівського та С. Недільського, „Словар, української мови” за редакцією Б. Грінченка, „Словар чужих слів” З. Кузелі і, М. Чайковського; „Російсько-український словник” 1924 – 1933 рр.,, „Словник української мови” в 11-ти томах; твори І. Франка, твори й епістоля-, рій Ю. Федьковича, О. Кобилянської, Лесі Українки, твори О. Забужко;, переклад поеми А. Міцкевича „Пан Тадеуш”, здійснений М. Рильським, тощо., 8) обґрунтувати перспективу вживання в сучасній українській, літературній мові лексичних та фразеологічних одиниць, типових для, західноукраїнського варіанта літературної мови кінця ХІХ – початку ХХ ст.,, можливість їх лексикографічного засвідчення та перегляду невмотивованих, стилістичних обмежень.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0