Розвиток української науки в загальносоюзному суспільно-політичному контексті (20-30-ті рр. ХХ ст.) // Володимир Ткаченко

Вивчення цього перехідно-кризового етапу вимагає відповідних теоретико-, методологічних узагальнень, урахування усієї суперечливої складності й, неодномірності процесів, що тривали у зазначений час. Це й стало метою, пропонованого дисертаційного дослідження, присвяченого аналізу головних, шляхів розвитку вітчизняної науки у загальносоюзному суспільно-політичному, контексті міжвоєнного періоду., Досягнення вказаної мети передбачає проведення комплексного, дослідження й розв’язання наступних дослідницьких завдань:, 11, – проаналізувати головні теоретико-методологічні підходи до вивчення, проблеми;, – визначити пріоритетні напрямки державної політики щодо науки у, досліджуваний період та виявити її головний зміст, детермінанти й, наслідки;, – оцінити адекватність проваджуваної структурної політики в контексті, вирішуваних наукових завдань та соціально-економічної політики в, цілому;, – розглянути систему організацію вітчизняної науки;, – дати оцінку рівню розвитку наукових досліджень, охарактеризувати, головні напрямки роботи й історичну долю провідних наукових шкіл, досліджуваного періоду;, – реконструювати контекст міжнародної та внутрішньої (в межах СРСР), наукової комунікації та основні чинники, що призвели до тривалої, ізоляції української науки., Наукова новизна одержаних у процесі дослідження результатів полягає, в наступному:, – вперше на дисертаційному рівні комплексно досліджено головні, здобутки вітчизняної науки міжвоєнного періоду й прорахунки, партійно-радянської політики у цій сфері;, – з’ясовано головні методи боротьби радянської держави з незалежністю, наукового співтовариства;, – проаналізоване матеріально-побутове становище науковців та заходи, правлячої верхівки щодо залучення вчених на бік радянської влади;, – висвітлено основні напрямки репресивної політики щодо науковців,, наукових установ та вітчизняної інтелігенції в цілому;, – проаналізовано позитивні й негативні моменти створення нової, організаційної структури науки;, 12, – розглянуто головні напрямки діяльності провідних вітчизняних, наукових шкіл та їх подальшу долю в тоталітарному суспільстві;, – досліджено причини, головні напрямки й наслідки змін пріоритетів, радянської держави щодо політики у царині міжнародної та, внутрішньої наукової комунікації.