——————–, Харків – Київ – 1932., 72 ст., В 1931 р. Іван Ткачук у складі української делегації відбуває у відрядження до країн Закавказзя з нагоди т.зв. “тижня української культури”, що проводився в Грузії, Арменії, Аджаристані тощо. Вислідом є ця книжка нарисів., Попри назву, подаються здебільшого не власні спостереження автора, а оглядові нариси з історії та культури цих країн. Окрім того автор дещо перестарався з пропагандою соціялізму (ледь не на кожному кроці піонери, пролетаріят і т.п.), Ткачук Іван Васильович – Під час Першої світової війни добровільно вступив до легіону Українських січових стрільців (УСС), був в австрійській армії, попав у російський полон, а з 1917 року пристав до більшовиків. Після демобілізації з лав Червоної армії (з 1919) залишився у Катеринославі. У 1920-ті роки редагував єдиний у Катеринославі український журнал “Зоря” та укр. газету “Зірка”., 7 грудня 1933 р. Іван Ткачук був заарештований органами ДПУ в Харкові. Йому висунуто звинувачення у приналежності до УВО та в підготовці терористичного замаху. «Особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 року засуджений на п’ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 втік із табору, був впійманий і засуджений додатково до основного строку ще на три роки. Був звільнений у 1939 р. Відтак вже важко хворий повернувся до Львова.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0