Німецький чинник у британсько-американських відносинах (1933 – 1941) // Тарас Анатолійович Ткачук

Ткачук Т. А. Німецький чинник у британсько-американських відносинах, (1933 – 1941). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за, спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Київський національний, університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2022., Дослідження за темою дисертації проводилося упродовж 2018 – 2022 рр., відповідно до планів науково-дослідницької роботи кафедри нової та новітньої, історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного, університету імені Тараса Шевченка., Робота присвячена досить актуальній нині проблемі – розвитку, британсько-американських відносин упродовж 1933 – 1941 рр., і, передусім,, впливу проблеми нацистської Німеччини на їх еволюцію., Під час проведення дослідження автор простежив поступову зміну, усвідомлення, сприйняття відносин Лондона та Вашингтона упродовж 1933 –, 1941 рр. британськими та американськими істориками – від погляду щодо, «особливого», суто взаємовигідного стану цих взаємин (традиційний етап) до, комплексного підходу з урахуванням усієї неоднозначності міжнародних, відносин напередодні та на початку Другої світової війни (сучасний, (постревізіоністський) період). Також було проаналізовано вітчизняну, історіографію проблеми, у якій нині інколи все ще є певні стереотипи,, сформовані радянськими дослідниками, з огляду на жорсткий контроль за, українською історіографією історії країн Західної Європи та Північної, Америки з боку Москви за радянських часів. Нині саме у Росії на, пострадянському просторі простежується найбільша кількість праць,, присвячених відносинам провідних західних держав 1930 – початку, 1940 – х років, щоправда, величезний вплив на них мають агресивні, зовнішньополітичні амбіції Кремля. Щодо джерельної бази дисертаційного, 3, дослідження, то автором використано майже всі види доступних джерел,, більшість з яких оцифровані і розміщені у мережі Інтернет. Усі матеріали, умовно поділено на 5 основних груп: неопубліковані (архівні) документи,, офіційні публікації, наративні джерела (передусім, щоденники та мемуари, визначних політиків та дипломатів), статистичні видання, а також періодична, преса., У роботі розглянуто вплив німецького чинника на розвиток взаємин США, і Великої Британії на етапі становлення нацистського режиму, (1933 – 1937 рр.). У вказаний період відбувалося формування британської, позиції щодо Берліна, оскільки Лондон почав вважати режим А. Гітлера, як, потенційну небезпеку для Європи лише у 1935 р. з огляду на ремілітаризацію, німецького флоту, оскільки це спричинило безпосередню загрозу для, першості британського ВМФ у світі. Така недооцінка загрози Німеччини, стосувалася і США. Водночас, автор стверджує, що у 1933 – 1937 рр., німецький чинник не був визначальним у розвитку британсько-американських, відносин, оскільки між обома державами відбувалися досить жорсткі, суперечності в економічній сфері. Вони, на думку автора, проявилися у таких, подіях: а) укладених ще у 1932 р. Оттавських угодах, що передбачали, зміцнення торговельних зв’язків Великої Британії з її домініонами зі, зростанням експортного мита для американської продукції; б) фінансовій, політиці Лондона, яка була спрямована на зміцнення національної валюти –, фунта-стерлінгів на міжнародному ринку і зумовила його конкуренцію з, доларом США; в) проблемі виплати Великою Британією боргів, які вона була, винна Сполученим Штатам унаслідок Першої світової війни. Тому вплив, німецького фактору виявлявся, передусім, у формальній підтримці, Вашингтоном позиції британського уряду на конференції зі скорочення, озброєнь у Женеві у 1933 – 1934 рр., британсько-німецької морської угоди і, рішень конференцій у Стрезі 1935 р. тощо. Водночас, США неодноразово, використовували агресивні дії Німеччини з метою дипломатичного тиску на, Лондон та розширення впливу своїх торговельних компаній у світі., 4, Автор також простежив роль німецького фактору у британсько-, американських взаєминах напередодні Другої світової війни (1937 – 1939 рр.)., Так, незважаючи на «ізоляціоністську» більшість у Конгресі США та Закон, про нейтралітет, відбувалося посилення уваги адміністрації Ф. Рузвельта щодо, агресивних дій режиму А. Гітлера з огляду на початок у липні 1937 р., японсько-китайської війни, оскільки саме Японія вважалася у США, потенційно найнебезпечнішим супротивником і була партнером Берліна., Позиція Великої Британії щодо Німеччини у цей період визначалася, політикою умиротворення, важливою причиною якої, на думку автора, була, відсутність перспектив отримання американської військової допомоги у, випадку війни, яка б компенсувала незавершеність британської програми, переозброєння. Водночас, вплив німецького та японського факторів у, британсько-американських відносинах був приблизно однаковим: Лондон, намагався залучити США на свій бік у випадку масштабної війни як у Європі,, так і на Далекому Сході з огляду на ризик уряду Н. Чемберлена бути втягнутим, у неї одночасно на різних континентах. Про це свідчили спроби Великої, Британії знайти компроміс з адміністрацією Ф. Рузвельта у всіх, непорозуміннях у сфері міжнародної торгівлі., Крім того, у роботі проведено аналіз впливу німецького чинника на, розвиток британсько-американських відносин у перші два роки Другої, світової війни (1939 – 1941 рр.). Позиції Великої Британії та Сполучених, Штатів щодо Німеччини у вказаний період суттєво трансформувалися – від, політики умиротворення, яку проводив Лондон, та «ізоляціонізму» США до, війни обох держав з нацистським режимом і формування антигітлерівської, коаліції. Водночас, нейтралітет Сполучених Штатів фактично зумовив, відсутність масштабних бойових дій на Західному фронті восени 1939 –, навесні 1940 рр. з огляду на не до кінця реалізовану програму переозброєння, Великої Британії та нерішучість Вашингтона у наданні Лондону військової, допомоги. Доленосними подіями для американської військової допомоги, Великій Британії, на думку автора, стали укладений між державами «осі», 5, Троїстий пакт (вересень 1940 р.) та перемога Ф. Рузвельта на президентських, виборах (листопад 1940 р.). Як наслідок, було прийнято Закон про «ленд-ліз», (березень 1941 р.), відповідно до якого Лондон отримав право на тимчасове, користування американськими військовими об’єктами та на оренду зброї, а у, листопаді 1941 р. скасовано Закон про нейтралітет, який суттєво гальмував, отримання урядом В. Черчилля необхідної американської зброї та, боєприпасів. Щодо економічної сфери, то тут у відносинах Лондона та, Вашингтона відбувалося поступове нівелювання напруженості. Водночас,, конкуренція долара і фунта-стерлінгів, боротьба за вплив британських та, американських компаній за міжнародні ринки, на думку автора, лише, загальмувалася через пріоритетність боротьби з «віссю» держав-агресорів., З огляду на це, автор не застосовує поняття «особливі відносини» для, характеристики британсько-американської співпраці напередодні і на початку, Другої світової війни, оскільки вона не передбачала вирішення усіх, суперечностей між державами, а стала ситуативним наслідком їхнього, спільного геополітичного становища – боротьби з блоком «осі Берлін-Рим-, Токіо». Тому, на думку автора, відносини Лондона і Вашингтона, що склалися, упродовж 1933 – 1941 рр., можна охарактеризувати лише, як взаємодопомогу, союзників у війні з нацистською Німеччиною., У результаті, на основі системного аналізу різних видів джерел та, наукової літератури вперше в українській історіографії було проведено, комплексний аналіз впливу фактору нацистської Німеччини на еволюцію, британсько-американських відносин напередодні та на початку Другої, світової війни, введено до наукового обігу низку раніше неопублікованих, джерел з Британського національного архіву (м. Лондон) та бібліотеки, президента США Ф. Рузвельта (м. Нью-Йорк). Також було вдосконалено, загальне уявлення про характер впливу різних чинників на розвиток, британсько-американських відносин у 1933 – 1941 рр., розуміння впливу, торговельно-фінансового суперництва Великої Британії і Сполучених Штатів, на фоні агресивних дій Німеччини у 1930-х – на початку 1940-х років, впливу, 6, німецького фактору на причини недостатньої підтримки Вашингтоном, Великої Британії упродовж 1933 – 1941 рр. Отримали подальший розвиток, дослідження впливу британської політики умиротворення та американського, «ізоляціонізму» на дії нацистської Німеччини напередодні та на початку, Другої світової війни, а також інтерпретація використаних у роботі, опублікованих джерел та історіографії., Під час роботи над дисертацією автор застосував, як загальнонаукові, методи (аналізу, синтезу, узагальнення), методи, запозичені з інших наук, (статистичний), так і суто історичні підходи (порівняльно-історичний,, проблемно-хронологічний, ретроспективний, синергетичний). Водночас,, дослідження проведено з огляду на принципи системності (передбачає, комплексне дослідження розвитку британсько-американських відносин, упродовж 1933 – 1941 рр.), історизму (полягає у розгляді міжнародних, відносин напередодні і на початку Другої світової війни в їх еволюції,, дотримуючись причинно-наслідкового зв’язку, аналізі впливу подій 1930 –, початку 1940-х років на майбутні світові процеси), наукової неупередженості, (передбачає власну оцінку автором роботи конкретних історичних подій та, процесів за допомогою значної джерельної бази), наукового плюралізму, (полягає у використанні позицій представників різних наукових шкіл для, формування власної) та критичного аналізу джерел (передбачає комплексну, перевірку надійності використаних документів, правдивості інформації,, викладеної у них)., Результати проведеного дослідження можуть бути застосовані під час, написання монографій, підручників та науково-методичних посібників,, наукових статей, під час виступів на наукових конференціях, під час лекцій та, підготовки до семінарських занять з історії міжнародних відносин, 1918 – 1945 рр., Ключові слова: США, Велика Британія, нацистська Німеччина, Японія,, Адольф Гітлер, Франклін Делано Рузвельт, Вінстон Черчилль, Невілл, 7, Чемберлен, політика умиротворення, ізоляціонізм, міжнародна торгівля,, особливі відносини, Друга світова війна.