Працю присвячено проблематиці холодної зброї українського козацтва. На основі речових, іконографічних та писемних джерел довгоклинкову зброю розглянуто як важливу складову військової культури Раннього нового часу., Автор ретельно досліджує представницькі зразки мечів, палашів і шабель XVI – першої половини XIX ст., які, згідно з історичними легендами, належали козацьким гетьманам та представникам старшини нижчого рангу, а нині зберігаються у державних та приватних колекціях України, Російської Федерації й Республіки Польщі., У роботі розглянуто питання становлення й поширення центральноєвропейських та східних типів шаблі на теренах України. Автор пропонує шляхи вирішення низки проблем, пов’язаних з історичною термінологією, що стосується козацької клинкової зброї., Працю виконано у тісному співробітництві з фахівцями низки природознавчих та гуманітарних наук, з пріоритетним залученням методів спеціальних історичних дисциплін – зброєзнавства, символіки, геральдики, генеалогії, палеографії та ін.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0