Трофименко А.В. Модифікації жанру горор в українській літературі. –, Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 035, «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський університет імені Бориса, Грінченка, Київ, 2023., У дисертації досліджено генезис та жанрову специфіку горору як жанру, літератури жахів, детермінантом якого є здатність інспірувати почуття страху, в читачів, зумовленого порушенням логіки та уявлень про світ., Сучасна література жахів становить розгалужену систему жанрів,, починаючи від низових, тілесних слешерів, сюжети яких часто зосереджено на, жорстоких сценах насильства й смерті, до жанру горору, який зазвичай, сфокусовано на психологічному жаху. «Страшні історії», образними, складниками яких є персонажі привидів, вампірів, перевертнів, зомбі та, монстрів, твори мортальної тематики, де представлено гіпертрофовані, руйнівні імпульси людської психіки, посідають певне місце у світовій культурі, упродовж багатьох століть., У дослідженні проаналізовано поетологічні особливості жанру горор, і його інтерпретації у світовій та українській літературних традиціях на, матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які репрезентують, жанр горор у світовому та українському письменстві., Дослідження дозволяє краще зрозуміти жанр горор, його розвиток, у різних культурах, здатність цього жанру відображати соціальні та культурні, зміни., Мета роботи полягала у визначенні жанрово-стильової своєрідності, творів горор та обґрунтуванні їхньої жанрової класифікації в контексті, національної літературної традиції та світового письменства. Означена мета, 3, зумовила потребу розв’язати такі завдання: 1) виявити й узагальнити, поетологічні особливості літератури жахів; 2) окреслити провідні риси й, шляхи становлення літературної традиції горору; 3) дослідити принципи, моделювання художнього світу у літературі горор; 4) розкрити специфіку, системи персонажів у творах жанру горор; 5) визначити жанрово-стильову, специфіку творів-репрезентантів літератури жахів., Наукова проблематика дисертації та матеріал дослідження зумовили, застосування комплексної методології, що включає історико-літературний, метод, типологічний метод, метод аналізу й порівняння, порівняльно-, типологічний і герменевтичний методи, а також феноменологічний підхід з, метою дослідження жанру горор у його різноманітності та контексті., Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку, використаної літератури. У першому розділі дисертації – «Жанрові, особливості літератури жахів. Горор в українській літературі: Витоки та, особливості» – проаналізовано генетико-типологічну еволюцію літератури, жахів і розвиток поетологічних особливостей жанру горор як окремого, дифузного явища системи жанрів літератури жахів та його українського, інваріанта. У цьому розділі також простежено процес становлення літератури, жахів, літературознавчої теорії готичного роману й формування його, понятійно-категоріального апарату. Типологічний метод застосовано для, виокремлення жанру горор з-поміж інших жанрів літератури жахів, зокрема,, для виявлення його особливостей у сучасній культурі., У другому розділі – «Жанрово-стильова специфіка горору. Принципи, моделювання художнього світу у творах жанру горор» – систематизовано та, проаналізовано основні поетологічні складники досліджуваного масиву, художньої літератури з метою кращого розуміння жанрових особливостей, жанру горор. На матеріалі малих, середніх і великих літературних форм, які, репрезентують жанр горор у світовому та українському письменстві,, визначено специфіку хронотопу як жанротвірного елементу, який моделює, поліваріативні зв’язки картини світу й репрезентує морально-ціннісні, 4, характеристики та поведінку персонажів. За допомогою структурно-, семантичних інтерпретацій досліджено феноменологію творів- репрезентантів, літератури жахів, що дало змогу осмислити досвід онтологічних категорій, «свій» – «чужий»., У третьому розділі дисертації – «Жанрово-стильові особливості, системи персонажів у творах жанру горор» – осмислено категорії «образи-, персонажі», «герой-антигерой-трикстер», «персонаж-медіатор» як базальні, компоненти жанрової матриці жанру горор з метою кращого розуміння його, поетики. Визначено смислові площини текстів, що дало змогу дослідити, умови й чинники впливу на формування, трансформацію, модифікацію, типізації персонажів у художніх творах-репрезентантах жанру горор, і літератури жахів., У Висновках узагальнено основні положення дослідження, зокрема,, окреслено понятійно-категоріальний апарат, особливості поетики жанру, горор; проаналізовано специфіку формування українського інваріанта, літератури жахів та жанру горор., Ключові слова: література жахів (horror literaturе), готичний роман,, горор (horror), роман жахів, жанрова модифікація, жанрові особливості, масова, література, жанр, готика (gothic), ґенеза жанру, генетико-типологічний, розвиток, жанротвірний елемент, жанр «horror», саспенс (suspense), українська, література, сучасна українська література, світова література, фольклоризм,, культурна пам’ять, художнє моделювання, часопростір, ідентичність, мотиви, смерті, танатос.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0