Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. вип. 1 (140). – 2019., Дослідження писемних джерел стосовно дипломатичної діяльності гетьмана Б. Хмельницького, зокрема османсько-, турецьких рукописних документів, є необхідним з метою отримання нових відомостей для підтвердження факту по-, силення міждержавних відносин Української козацької держави з Османською імперією. Важливе значення чорноморсь-, кого вектора зовнішньої політики названого гетьмана було зумовлене необхідністю українського народу заручитися, підтримкою у його визвольній боротьбі проти своїх ворогів. Аналізуються причини посилення ролі зазначеного напря-, мку в зовнішньополітичній діяльності гетьмана Б. Хмельницького. Зокрема, на цю проблему свого часу звертали увагу, у своїх наукових працях такі відомі українські історики, як Михайло Грушевський, Омелян Пріцак і Ярослав Дашкевич,, котрі значну увагу приділили конкретному вивченню окремих аспектів дипломатичної діяльності козацько-гетьман-, ської України стосовно Кримського ханства та Високої Порти в середині XVII ст. Для поглибленого розгляду проблеми,, порушеної у цій роботі, також важливими є відомості, отримані нами з оригінального рукописного документа – “Листа-, наказу від турецького султана Мехмеда IV до козацького гетьмана Богдана Хмельницького”, який зберігається у, Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику України й був уперше залучений до наукового обігу., У цьому листі гетьман говорить про вірну дружбу із султаном та про службу тому., Ключові слова: рукопис, дипломатія, султан, гетьман, угода, кафтан, Чорне море.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0