Турега Ю.О. Управління та самоврядування міста Броди у кінці XVI–XVIII ст., Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032, “Історія та археологія” в галузі знань 03 “Гуманітарні науки”. Львівський національ-, ний університет імені Івана Франка. Львів, 2022., Зміст анотації. Метою підготовленої до захисту дисертаційної роботи є вивчен-, ня “владної сфери”, яка була складовою частиною соціального життя ранньомодер-, ного міста Броди. Її наявність гарантувала стабільне протікання суспільних процесів, у всіх інших сферах життя соціуму., Відштовхуючись від напрацювань дослідників минулого Бродів, та зробивши ак-, цент на вивчення письмової спадщини магістрату міста (1587–1772 рр.), дисертант, представив основний зміст роботи у п’яти розділах, що висвітлюють низку тематич-, них складових, сукупність яких у свою чергу описує та пояснює предмет його, дослідження., У роботі доведена гіпотеза про те, що владна сфера Бродів існувала у вигляді три-, рівневої ієрархічної структури: (1) дідич ↔ (2) замкова адміністрація ↔ (3) міський, уряд. На кожному з цих рівнів присутній певний набір універсальних і унікальних, тематичних складових., Так, універсальною тематичною складовою для всіх трьох рівнів є встановлення, номенклатури носіїв та виконавців владних повноважень, а також визначення на-, прямів їх діяльності в межах владної сфери. Спільними темами для другого і тре-, тього рівнів є висвітлення поліваріантності назв урядів; механізмів винагород і за-, безпечення урядовців і слуг., Унікальні тематичні складові на першому рівні оповідають про коло слуг власни-, ків міста, лукративний фактор у володінні Бродами та відображення сприйняття ді-, дичів міськими урядниками й міщанами. На другому рівні до цієї когорти входить, тема характеру взаємовідносин між панською адміністрацією та магдебурзьким уря-, дом. Найширший діапазон унікальних тематичних складових представлений на тре-, 3, тьому рівні. Тут джерела дали змогу дослідити питання урядового простору, вибо-, рів, професійно-соціального тла походження членів ради, лави, війта, а також май-, новий стан райців і війта. На цьому ж владному рівні розглянуто окремі аспекти єв-, рейського самоврядування крізь призму збереженого в джерелах відбитку контактів, між християнами і юдеями., Володарі Бродів (дідичі) відігравали ключову роль в житті міста. В історіографії, на цьому акцентувалося неодноразово. Дослідження джерел дало змогу підкріпити, ці акценти, чітко побачити владну активність власників міста у сферах земельних, відносин, правотворчості, правосуддя, безпеки міста й захисту його інтересів на за-, гальнодержавному рівні. В останній вдалося зафіксувати симбіоз зусиль дідича та, міської влади, що долучалася до процесу здобуття й підтвердження прав і привілеїв., Реконструкція діяльності кожного із власників Бродів у рамках визначених сфер є, вкрай нерівномірною. Так, існує інформаційний перекіс на користь коронного геть-, мана Станіслава Конєцпольського, що до певної міри може свідчити про його вищу, ніж в інших владну активність. Водночас результати дисертаційної роботи дещо, згладжують такі нерівномірності, дозволяють переглянути окремі осудливі твердже-, ння, зокрема, щодо бродівської політики Александра Конєцпольського., Також вперше вивчено участь в управлінні містом дружин дідичів. Встановлено,, що переважно вони зосереджували свою увагу на духовному житті й похідних від, нього ділах милосердя, але в окремі періоди історії Бродів концентрували у своїх, руках усю владу володарок міста., Другою тематичною складовою в межах розгляду першого владного рівня є лук-, ративний (корисливий) фактор перебування Бродів у власності представників кіль-, кох шляхетних родів. Для них місто було джерелом доходу, а тому їхні владно-, управлінські активності узгоджувалися з цим фактом. Дослідження лукративного, фактору, хоч і обмежене через зникнення провентових книг, показало, що прибуток, власників формувався із регулярних і нерегулярних джерел, поряд з якими свої, плоди приносив капітал вкладений у натуральне господарство. Користь від володін-, ня Бродами вимірювалася не тільки у грошовому чи натуральному еквівалентах, а й, тими послугами, які міщани надавали своїм панам. Дисертант показав, що бродів-, 4, чани брали участь в організації полювання й задовольняли транспортні потреби ді-, дичів. У межах останнього вперше було вивчено процес реформування транспортної, повинності, що пройшов у XVIII ст., Наступною тематичною складовою розгляду першого владного рівня є питання, слуг в оточенні володарів Бродів. Вдалося сформувати їх перелік та провести їх фу-, нкціонально-видову класифікацію. Також досліджено відображене в актах сприй-, няття дідичів урядниками магістрату та міщанами. Очікувано, що у словнику цієї, рецепції вірнопідданська лексика абсолютно переважає критичну. Крім того було, встановлено, що для бродівчан дідич був не тільки найвищою владною фігурою, а й, персоною, діяльність якої залишала у їхній пам’яті часові маркери, опираючись на, які вони пригадували події з власного життя., Спектр управлінських завдань, стиль життя, величина володінь — усе це змушу-, вало можних власників Бродів до делегування своїх повноважень панам комісарам, та замковій адміністрації (представникам другого владного рівня)., У дисертації вперше детально вивчено персональний склад замкових урядників,, номенклатуру посад, напрями діяльності, характер взаємовідносин із міською вла-, дою. Чільними урядовцями замку були економ, староста й губернатор. Юрисдикція, першого з них поширювалася і на місто, і на села у власності його “пана і добродія”., Стрижнем діяльності економа було збереження й примноження доходів дідича, тому, він наглядав і за фіскальною сферою. Показовими у цьому плані є заходи Александ-, ра Галецького. До набору владних повноважень економа належало також управлін-, ня землями, простором міста, контроль за його благоустроєм, здійснення судових, функцій., Постійним представником дідича у місті був староста. За результатами вивчення, міських актів встановлено, що він виконував роль посередника у донесенні волі, власників до міської влади; оберігав громадський спокій; керував замком і його, залогою; володів повноваженнями у питаннях надання землі. Спільною для старости, і економа була націленість на створення й підтримання умов необхідних для того,, щоб Броди приносили прибуток їх володарям., 5, У цьому ж руслі працював і губернатор, посада якого у XVIII ст. де-факто заміни-, ла уряд старости, про що свідчить порівняння їхніх обов’язків. Вивчення діяльності, панської адміністрації у сфері земельних відносин дало змогу переглянути вислов-, лене в історіографії твердження про існування обмежень для євреїв на купівлю хри-, стиянської нерухомості в місті та продемонструвати їх формальність. Також нові, факти з історії Бродів було здобуто в результаті дослідження діяльності архітекторів, на службі в Конєцпольських, зокрема Андреа дель Акви., До переліку замкових урядів, окрім економа, старости/губернатора та архітектора, також входили державця, підскарбій, референдарій, провентовий писар, возний,, бурґрабій та лісничий. Детально описати напрями діяльності кожного з них у дисер-, тації не вдалося через “мовчання джерел”, але фіксація їхньої присутності є першим, кроком на шляху до застосування непрямих методів встановлення історичних фа-, ктів., На другому владному рівні вдалося прослідкувати характер взаємовідносин між, панською адміністрацією та міським магістратом. Назагал проведені спостереження, підтвердили міркування Івана Созанського про існування вертикалі підпорядкуван-, ня замок → магістрат. На основі фактичного матеріалу вказано, що атмосфера спіл-, кування між другим і третім владними рівнями залежала від характеру очільника, замкової адміністрації. Міжурядові стосунки коливалися від напружених чи образ-, ливих (у системі “зверхник – піддані”) до ділових з проявами поваги, дружніх по-, чуттів., Із виходом дослідження на третій владний рівень відбулося розширення кола те-, матичних складових. Так, у дисертаційній роботі вивчено питання місця праці місь-, ких урядовців. Показано, що протягом 186 років воно не було стабільним, однак, майже три чверті століття перебувало у ратуші, питання існування якої досі в істо-, ріографії не досліджувалося., Поглиблено розробку теми міських виборів. Встановлено конкретніший перелік, виборчих локацій та переглянуто тезу про традиційний час їх проведення. Визначе-, но коло учасників виборів, їх гостей, кількість виборних урядів., 6, За аналогією з панською адміністрацією реконструйовано перелік міських урядів, та поле їхніх обов’язків. Дисертант вважав необхідним диференціювати номенкла-, туру міського магістрату за двома рівнями: організаційно-управлінським (рада та, війт) та виконавчим (усі інші урядники та слуги). Дослідження міської ради проде-, монструвало невідповідність суті словосполучення “квартальний бурмистер” наяв-, ним в історіографії поясненням. Вдалося описати забуті сторінки історії міста, на-, приклад, пов’язані з 1768 р. Показано трансформації владних повноважень війтівсь-, кого уряду протягом періоду, який досліджувався. Окреслено принцип поділу на-, прямів діяльності урядників за об’єктом на який вона спрямовувалася. Відповідно до, нього описано урядову діяльність ради, війта, лави, що показало переважання кола, влади й відповідальності райців над аналогічним колом війтівсько-лавничого уряду., Водночас не вдалося зрозуміти причину існування об’єднаного уряду ради і війта,, який дублював функції своїх складових., У дисертаційній роботі в загальних рисах проаналізовано майновий стан осіб, які, обіймали війтівські та раєцькі посади. Також окреслено професійно-соціальне тло,, вихідці з якого обиралися лавниками, радниками, війтами. У зв’язку з цим було ско-, риговано тезу про лавників, як про винятково представників ремісничого середо-, вища., Виконавчий рівень міського магістрату охарактеризовано через вивчення діяль-, ності писарів, шафарів, сотників й десятників, міських слуг. Під час цих студій було, опрацьовано низку невідомих документів, наприклад, договір бродівської ради з но-, вонайнятим катом 1754 р. Визначено роль міських слуг у судовій системі. Для вико-, навчого рівня вдалося реконструювати систему забезпечення писаря, шафаря, місь-, ких слуг. На третьому владному рівні також розглянуто питання участі громади в, управлінні містом. Зроблено висновок, що у Бродах основна роль поспільства зво-, дилася до виконання дорадчої функції., Насамкінець вивчено репрезентацію міськими актами єврейського самоуправлін-, ня. У XVII ст. його уособлювали уряди старших та шкільника. Саме вони мали най-, більше точок дотику з міською маґдебурґією., 7, Ключові слова: Броди, дідич, шляхта в управлінні містом, влада і церква, міська еле-, кція, ратуша, магістрат, війт, рада, лавники, старші кагалу, шкільник.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0