Правове регулювання етнонаціонального становища та суспільної діяльності українців у Польщі (1918-1939 рр.) // Олександр Турчак

9, «Історія, теорія та практика вітчизняного та зарубіжного конституціоналізму», (Державний реєстраційний номер 01124007515)., Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому,, щоби на основі вивчення української та зарубіжної наукової історико-правової, літератури, нормативно-правових актів Польщі 1918-1939 рр., архівних, матеріалів Львова, Варшави та ін. міст здійснити комплексне дослідження, правового регулювання етнонаціонального становища та суспільної діяльності, українців у міжвоєнний період, виробити науково-обгрунтовані пропозиції, використання історико-правового досвіду проблеми для підвищення, ефективності чинного законодавства і практики у сфері регулювання, національного питання та проблем національних меншин. Задекларована мета, зумовила необхідність вирішення таких задач:, − проаналізувати вклад українських та зарубіжних дослідників у вивчення, українського питання в Польщі міжвоєнного часу в контексті зясування, дослідження правового становища національних меншин, суспільної діяльності,, державного регулювання етнонаціональних процесів у 1920-1930-их рр.;, − визначити основи, зміст та еволюцію правового регулювання, етнонаціонального становища та суспільної діяльності українців у Другій Речі, Посполитій;, − розкрити державно-правове регулювання етнонаціональних процесів у, Польщі в другій половині 1920-их – 1930-их рр.;, − здійснити комплексний аналіз конституційного законодавства Польської, Республіки щодо основ національної політики та правового становища, національних меншин;, − охарактеризувати конституційні засади правового становища, національних меншин у Малій конституції 1919 р. та Березневій конституції, 1921 р.;, − показати зміни правового становища українців в процесі модернізації, (еволюції) польського суспільства в другій половині 1920-их – на початку 1930-, их рр.) та після прийняття Квітневої конституції 1935 р.; − зʼясувати зміст діяльності польських урядів щодо українського питання, в державі на протязі усього міжвоєнного часу;, − узагальнити правове регулювання національного питання польськими, урядами відповідно до певних етапів економічного та суспільно-політичного, розвитку держави: 1) у період становлення польської державності; 2) в час, «санації» («оздоровлення»); 3) в передвоєнний період;, − зʼясувати наслідки програми «пацифікації» для польсько-українських, відносин;, − визначити особливості діяльності українських депутатів у законодавчих, органах Польської держави – Сеймі та Сенаті і визначити завдання та програмні, вимоги національного представництва;, − подати всебічну характеристику специфіки діяльності українців у, суспільно-політичному житті Польської держави шляхом зʼясування ставлення, українських політичних сил, усього населення до Польської державної влади, її, інституцій;, − визначити особливості діяльності українських політичних партій у, Польщі, участь українців у громадському та національно-культурному житті, держави, кооперативному русі;, − узагальнити історико-правовий досвід у сфері регулювання проблем, національних меншин, функціонуванні державних структур та самоврядних, органів міжвоєнної Польщі для використання досвіду та вироблення, рекомендацій у сфері національної політики сучасної української держави.